БЛУДНИЙ
Тремтить рука, не втримуючи склянку,
А погляд - цвях в підлогу міцно вбитий.
П'яненький батько каже, -що, Іванку,
Намандрувався вже нарешті світом.
-Та так!- Іванко знизує плечима,
-Намандрувався аж по самі вінця
Людей багато, та чомусь між ними
Близьких нема — всі виключно чужинці.
-І що ж із ними ти порозумівся,
У душах розпалив вогні любов?і
-Ні! - бурнув Йванко: - я із ними бився -
Всіх повбивав - лишились ріки крові.
-Ну, пий вже, блудний — обізвався батько,
-І не тремти, мов юдова осика,
Як стільки літ у мандрах був безхатьком,
То точно будеш вже таким довіку.
Допив? Так йди!
-А де ж благословіння? -
Іванко мовив і на ноги звівся.
-Нехай чорти дадуть тобі спасіння,
На мене ж, блудний, більше не надійся.
Іванко вийшов, гримнувши дверима,
Кіт на печі прокинувсь з переляку,
А в небі чорні хмари ,зорі вкрили
І в безнадії вовком вив собака
листопад 2014 — січень 2015
Додав: вершник (29.01.2015)
| Автор: © Юрій Іванов
Розміщено на сторінці : Вірші про чоловіків
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 2827 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 3
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
klavysjka : А инасправді і бачать, і чують.. та споглядать. Єдине, мабуть, забувають, що їхня хата не скраю, а й наступна після нашої...
klavysjka : На превеликий жаль... Тиша насторожую. лякає...
klavysjka : Щиро дякую! Так авоно і є. Любов і ненависть... Ніколи про таке не могли й подумать...
klavysjka : Це правда. Так воно і є. Навчились переглядати цінності життя
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА