Ти повернув на мить наче в дитинство...
В твоєму захисті любила цілий світ...
Моя душа з твоєю на одинці...
Я сяяла...і танув давній лід...
Соромилась, що в радості відкрита...
Але хотілось, час щоб зупинивсь...
Я волю відчувала...подих літа...
Й себе саму - щасливу як колись...
Я не боялась бути не слабкою,
Хоча тремтіла від прохань й дрібних...
Мабуть давно без тебе розівчилась...
Що поруч є і той хто б допоміг.
Тобі можливо видамся смішною,
однак проснулась наче десь від сну ...
Колись хтось вкутав серце пеленою,
щоб болем не торкнуло глибину...
Я вдячна за надійний вільний простір,
де крилами між хмар я піднялась...
Я тішилась... Що так відчула просто...
Довіру, яка в серці відбулась...
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavysjka: Безмежно дякую! Насправді у житті і таке буває. А потім, наче на сповіді все сказала. На душі стало легше. А жила з тягарем таким все життя. Двуша і серце рвались в шмаття.
klavysjka: Щиро дякую! Хай Пресвята Богородиця всіх нас, наших захисників і всю УКраїну тримає під своїм Покровом завжди і допоможе торувати шлях до перемоги!
у Вас 
0
