Моя душа не мириться, не вірить... Невже була лише безмежна фальш... Невже усі слова були брехнею?... Невже насправді я була сліпа? Якщо все так, тобі респект найвищий! Знімаю капелюх - ти Люкс актор... Хіба в житті потрібна лише хитрість? А якже щирість? Чи не перебор... Казав коли дізнаюсь більш про тебе, то розчаруюсь лише у тобі? Я від почутого відчула шок до болю... Невже роки ти лиш брехнею був? Не можу це прийняти зрозуміти... Людина ж я, і інші... Лиш ресурс? Куди злощасні ті слова подіти... Чи ти людина? Чи ти дійсно звір? Стрічають перехожі, чужі люди... - Ти знаєш правду? Ти йому не вір... Прошу, мовчіть, не хочу більше чути... Ладна була не встати із колін... Я ж вірила тобі, тобі і Богу... І серцем розуму наказувала вір... Вір попри все, і попри біль чи сльози, і попри рис характеру твого... Тікала я від зайвих перехожих... Щоб віри йняти голосу твого. Я знаю, підведуть, і витруть сльози... І спокоєм небесним обіймуть... Та з серця як же вирвати питання... Невже все фальш? Невже ж ти був Брехун?
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavysjka: Безмежно дякую! Насправді у житті і таке буває. А потім, наче на сповіді все сказала. На душі стало легше. А жила з тягарем таким все життя. Двуша і серце рвались в шмаття.
klavysjka: Щиро дякую! Хай Пресвята Богородиця всіх нас, наших захисників і всю УКраїну тримає під своїм Покровом завжди і допоможе торувати шлях до перемоги!
у Вас 