|
|
***як знову вірити, що в світі ми одні?"
| Немає в мені злості, ні краплі... І навіть хочеться за звичкою додати щастя... Допомогти, зігріти, обійняти... І вимолити в світу від ненастя... Як завжди... Як раніше я робила... І люблячи, життя не шкодувала... Але тепер не так... Бачу окремо, і в кожній рисі у тобі розчарування... І очі вже не ті зелені, яким я вірила, не ті в яких тонула... Тепер лиш сірі... І твої руки, що сильними вдавались як єдині в світі - тепер звичайні... І твоя спина, яка здавалась для мене і міцна від праці... І твої плечі... В розчаруванні інакшим бачу... І як прокинутись мені від цього сну?.. Забути, все, що знала і стріти знов весну... Як вперше стрітись, вірити тобі?.. Як знову вірити що в світі ми одні?..
|
Додав: Ludmilka (29.04.2025)
| Автор: © Людмила |
|
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavysjka: Дай бОже, щоб це все ні в кого не згасло ніколи! Хай всі зустрінуть і дочекаються!
klavysjka: Безмежно дякую! Насправді у житті і таке буває. А потім, наче на сповіді все сказала. На душі стало легше. А жила з тягарем таким все життя. Двуша і серце рвались в шмаття.
klavysjka: Щиро дякую! Хай Пресвята Богородиця всіх нас, наших захисників і всю УКраїну тримає під своїм Покровом завжди і допоможе торувати шлях до перемоги!
klavysjka: Щиро дякую! Писала для живих батьків. Продовжую писати в знак світлої пам'яті й після того, як відійшли у вічність........
|