Я могла сидіти і просто дивитись як ти думаєш... Чула як крутились твої думки... Посміхалась напрузі твого обличчя... Стукоту пальців по клавішах. Я безмежно любила твій розум... Я любила зміст хитромудрих слів... Любила читати написане тобою. Мабуть тому любила вписати частину надиктовану тобою. Я любила твою участь, твої слова... Мені було цікаво коли ти озвучував щось нове, чого я не чула раніше, або не вловила. Я вбирала кожне нове поняття як від спраги. Як можна любити розум? Можна... Це окрема любов, розуміння цінності життєвого досвіду... Це особливе цінування смаку... Відчуття гордості і захоплення... Це окрема моя ерогенна зона... Мабуть саме ця риса навчила любити твою хижість не як зло, а як вміння... Я навчилась відчувати на запах небезпеку... Як прояв досвіду і швидкості розуму... Ось чому я так кайфувала коли чула відгук що ти зумів щось таке знайти, сказати, понад загального розуміння. І тому так важко перетравлювала негативний опис де вчинив не так. Бо я знала, що можна витратити час на того розумного тебе. В житті кожного свій фетиш... Мій був зокрема про твій розум, мою глибину його пізнання і мою спрагу до навчання новому, яке запалює бажання жити.
Дуже тонко передаєте, що любов до розуму може бути такою ж сильною, як любов до краси чи ніжності. Це не просто цікавість, а справжнє відчуття близькості, коли чужі думки стають твоїм простором радості й розвитку.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavysjka: Безмежно дякую! Насправді у житті і таке буває. А потім, наче на сповіді все сказала. На душі стало легше. А жила з тягарем таким все життя. Двуша і серце рвались в шмаття.
klavysjka: Щиро дякую! Хай Пресвята Богородиця всіх нас, наших захисників і всю УКраїну тримає під своїм Покровом завжди і допоможе торувати шлях до перемоги!