Ми – sub rosa – цілувались з вами
В скверику, на Гірці, під кленАми.
Білі рукави, мов лебеді`,
Нехтуючи день і заборони,
Опустились плавно на погони –
Боже мій! які ми молоді.
(О, мені здається, тільки мати
Вміла вас так ніжно обіймати…)
Офіцер і дама в білім платті,
Мов лілея і листок латаття
В прозорІні неба, як в воді, - Боже мій, які ми молоді.
Офіцер і в білім ваша дама:
Нам услід дивились перехожі –
Ми такі прекрасні з вами. Боже!
Пра-прекрасні. З Єви і Адама.
Ми – sub rosa – цілувались з вами.
Але час минув, і вам пора.
Світлотіней бездоганна гра,
Примха
світлотіней
під кленами.
Прекрасно Все було, як було-так прекрасно і так не реально...
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ruhlyvy:Пане Артуре, я мав би Вам тут щось втішне сказати, але я ніколи не казав і не кажу того, чого не думаю. Україна не обрала Чорновола на Провідника і тим прирекла себе н
ruhlyvy:Пане Артуре, про мене геть усе - у моїх творах! Читайте і вчіться, бо в мене є чому повчитися! А у тих, хто єлей ллє навкруги, нічому не вчіться, бо вони - гірші за
у Вас 
0
Все було, як було-так прекрасно і так не реально...
