Горів Луганськ, горів Донбас А ти хотів спасати нас Не в рівний бій вступив мій син З проклятим ворогом своїм
Пташки на небі щебетали Всі люди голови схиляли Навкруг ці траурні вінки А я неначе уві сні До тебе, синку, прилетіла І закричала: «Він живий!»
Обличчя миле, чорні брови До болю так мені знайомі - Синочку, мама тут твоя! І братик рідний твій, єдиний І вся, синок, твоя рідня А там гробова тишина.
- Дитина рідна і дружина І друзі, воїни твої Прощаються, синок, з тобою Проте не віриться мені, Що більш тебе я не побачу І я кричу «Мій син живий!»
Море квітів, море сліз Синочок мій героєм ріс Загинув він за Україну За сім’ю свою єдину За народ наш, за свободу За скорішу Перемогу!
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:
Переглянули твір - 1691 чол.
у Вас # закладок
Автору за твір:
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 0
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
kraynyuk46:Так, зло і підлість трапляються серед людей. Але, на мою думку добрих, чуйних людей більшість. Вони підтримають і допоможуть. Треба вірити в к
у Вас 
