Був іще ти учора ,солдате, і батьком, і сином,
Тільки вчора ти мріяв про світле своє майбуття,
А сьогодні крізь тебе уже проростає калина,
Десь у полі донецькім твоє віддзвеніло життя.
Ще учора за тебе так щиро молилася мама,
І дружина і діти додому чекали тебе,
А сьогодні волосся твоє з польовими вітрами
Розлетілось над полем, де битва за Волю іде.
Ще учора , солдате,ти вірив: “Ще крок і дійдемо!”
В ту хвилину не знав ти,що подих останній зробив,
Там де очі твої зустрічалися з місяцем в небі,
В тому полі сьогодні стирчить недосохлий полин.
Слава всім хто бореться , в першу чергу всім хто на передовій із ворогом , але і слава усім що боряться із внутрішніми ворогами , які набагато хитріші і знов лізуть у парламент і владу .
Ваш вірш , Наталочко, відкрита рана душі української! Боже праведний, доможи нашому народові позбутися супостата, і поверни йому родинне щастя , мир і сспокій!
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
leskiv: Дякую за коментар. Вони не дурні, їх так "оболванила" їхня рашистська пропаганда,що витверезити їх можна лише з допомогою зброї. Інакше не зрозуміють, не дійде. Це як у фашистській Німеччині
та
у Вас 
0
від нас солдатам, які поклали життя в боях.
завжди вам рада!
