Не має, синку, від тебе дзвінка Голосу твого не чути Не кажеш ти: «Мама себе бережи» Хто вкрав тебе, сину, від мене скажи? Хай проклятий Богом він буде Хай проклятий Богом він буде людьми Що сльози і горе приносить «40 днів» не має дзвінка А я сподіваюсь ще й досі Ще й досі не вірю, здається, це сон І скоро прокинусь від нього Приїде як, завжди, до мене мій син З дружиною і донькою Та їдемо, синку, ми до тебе Проте ти нас не зустрінеш Мовчить кладовище, могилка мовчить О, Боже! Прошу його захистить І душу дитині моїй обігріть Прошу і молю тебе Боже! Тоді це не сон, синочка нема І знову стріляють, і знову війна Немає початку, немає кінця В країні війна, незвана війна!
Біль прокляттям не загоїш , краще помолитись і за сина , і за ворогів , а Бог знає що з ними робити ... Хоча дні ідуть , біль хоч меншає та залишається назавжди в серці ...
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ivanpetryshyn:Я не згоден з вашою політикою, бо кожен би мав право писати, якщо має що. Але, у знак протесту, на вашому сайті мене не буде 1 місяць: нащо вам вірші, переклади, новини, реліґійні нас
klavysjka: Так воно і є, і це мрія та бажання. якщо не кожного свідомого українця, то більшості. Бо ворог прийшов у нашу домівку і вбиває нас у нашій хаті, на превеликий жаль
у Вас 
0
