Крокує осінь знов стареньким садом, Жбурляє листя жовтим листопадом, І край озерця, де ріка впадає, Духм’яним квітом вишня зацвітає. За озером буріють терикони, До їх підніжжя прилітають сови, І лине плач над вишнею й водою- Там біль і смерть зустрілися з журбою. І ніби марево… чи сон, якийсь нездалий... Стоїть солдат, втирає піт кривавий, А біля нього лиш одна руїна: Блок-пост розбитий, спалена хатина. О люде мій! Чого було замало? Покликали біду, за нею горе стало…
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavka: В поисках настоящего мастера многие читают отзывы о гадалках на форумах. В некоторых случаях это помогает избежать мошенников. Но на опросы уходит немало времени. И это не гарантирует защиту от цыганк
klavysjka: Безмежно дякую! Насправді у житті і таке буває. А потім, наче на сповіді все сказала. На душі стало легше. А жила з тягарем таким все життя. Двуша і серце рвались в шмаття.
у Вас 