Над нами плачуть в небі журавлі, Надривно плачуть, з сумом відлітають, І снігу першого сніжинки на щоках, Моя кохана, в мене зимно тануть. Вже грудень стука в двері холодком, Короткі дні й такі задовгі ночі, Лишаю лист з нескінченим рядком, І знов у сні з тобою стрітись хочу… Прости мене, що не відправив лист, Не дописав та й не було ще змоги, Розгромлені тут села і мости, І душі зранені, як зранені пороги. Пробач мені, що душу не зігрів, І не сказав, усе, що мав сказати, Тебе назавжди в серце поселив, Й прошу тебе, мене лиш почекати…
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
