ВОГНИК
За розповіддю учасника АТО
Забуду скрики, зойки, позіхання,
Та не забути той мені підвал?..
Снаряди рвуться, а у нас кохання,
На мить єдину не вщухає шал..
Сухі вуста зливаються в цілунку,
Смертельна зброя висковзає з рук,
І вогником тремтячим тіло юнки...
Любов'ю огортає все навкруг...
Вона була білява, волоока,
Мала на зріст, тендітна і струнка,
А навкруги нестримно і жорстоко
Тече напалму вбивчого ріка.
Кохались ми, все інше забували,
Скінчився обстріл, але шал тривав,
Його потужні хвилі нас здіймали,
Підносячи над полум'ям заграв...
Та ніч була і перша, і остання,
Її знайшли обуглену, в золі,
Я люто бився за манюню Таню,
За кожен клаптик рідної землі.
15-26.02.2014
Додав: вершник (27.02.2015)
| Автор: © Юрій Іванов
Розміщено на сторінці : Вірші про військових, армію
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1737 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 6
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
klavysjka : Щиро дякую! З прийдешнім! Божого захисту!
ruhlyvy : Чудовий вірш-тост! Будьмо, пані Королева! ZhasminVKanoe : Дякую дуже та поздоровляю зі Щедрим вечором і близьким Новим роком!
klavysjka : Тяжко таке писати... Двічі доводилось в етері читати цей твір. То дувже тяжко читалось, не дивлячись на те, що емоціями добре керую.
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА