Сміюся тихо над собою,
Ховаю душу від болючих втрат,
Зриваю лист духм’яного барвінку
І знову кличу свій народ на рать!
Чому замовк, чому свою свободу
Ти яничарам клятим роздаєш?
Хіба забув з якого вийшов роду?
А ти в кулак гіркії сльози ллєш!
Проснись зі сну, надворі завесніло,
І первоцвіт сміється при землі,
Фіалки цвіт вбирає землю синьо, -
На крилах волю нам несуть вітри!
Повстань, народе! Хочеш жити в мирі?
То викинь з серця «руську благодать» -
Не буде вовк ні братом, ані сватом
Для добрих і привітливих ягнят!
Закінчення - геніальне, тільки заклик - трохи передчасний, бо, по великому рахунку, ми маємо стати могутньою атомною державою, щоб побороти того "вовка", а до того нам ой, як далеко...
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
kraynyuk46:Сумно, п. Таміло. Чомусь за нас самих вирішують нашу долю чужі старі діди. Дивно. Огидно. Та тільки подавляться вони тим ягням. Ось побачите!
у Вас 
0
дякую. А чи не повстати нам всім?
Євреї - маленький народ, а побороли весь світ і збудували свою державу в пустелі. Господь допоможе і нам! 
