Осколком ніби влучило у саме серце, І ніби міна розірвалася в його нутрі.. «Я що дурний, іти туди, у пекло! Воюють тільки дурні на війні!»
І випала із рук міська газета, Яку учора волонтери привезли, Солдат очам не вірив: «Хе, це ж треба! Виходить, Боже, я таки дурний!»
То парубок якийсь, що рветься в бізнесмени, Таке сказав «про сітуацію в страні»… Заділо то солдата, може і даремно, Але він вирішив звернутися до нього у листі:
лист «Ох, що ти знаєш хлопче про війну? Та й не потрібно певно всього тобі знати, Сиди собі спокійненько в тилу, А я пішов вперед за тебе воювати!
Війна страшить тебе з телеекрану, Але навряд чи ти нервуєш й молишся за нас… Ти вип’єш чай і спати ляжеш на дивані, А ми ідем в атаку у північний час…
Ти можеш рідних бачити щоднини, У тебе друзі не вмирають на очах, А я рахую спокою швидкі хвилини, Коли читаю з дому любого листа…
Та зрозумій одне, майбутній бізнесмене, Я тут, бо це моя й твоя земля. Іду я в бій за тебе, і за себе, За те, щоб воля й правда ожила!
І може то тобі здається диким, І може й справді я таки дурний, Та кожен син повинен матір боронити, Коли її убити хоче на твоїх очах чужий!
І хай я може кволий малолітній Ярослав, Але його таки злякався всемогутній Володимир, Коли він меч на князя мужньо підійняв, Щоб матір захистить… напевно, теж дурний був…
Не бійся, хлопче, я тобі не дорікаю: Я знаю, кажуть люди: кожному – своє, Та не суди про те, чого не відаєш, не знаєш… Війна, то, хлопче, діло непросте!» 02.03.2015
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
