*** До поки не закінчиться війна, Не треба брате нам складати руки. І досить нам такі терпіти муки, Адже не наша в цьому є війна. Не треба нам ставати на коліна, Не треба думати що це уже кінець. Ми з нареченими ще підем під вінець, Хоча й без ніг,та виростимо сина. Не треба оглядатися назад, Лише в перед, назад шляху немає. Адже родина вдома нас чекає, І в нашу честь саджають виноград. Готують нам, як переможцям квіти, І запашний пшеничний коровай. Та зараз брате ти не забувай, Що від війни цієї гинуть діти… Ми вип’ємо червоного вина, Пізнаємо можливості кохання. Забудемо про нелюдські страждання, Лише тоді, як скінчится війна.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ruhlyvy:Пане Артуре, я мав би Вам тут щось втішне сказати, але я ніколи не казав і не кажу того, чого не думаю. Україна не обрала Чорновола на Провідника і тим прирекла себе н
ruhlyvy:Пане Артуре, про мене геть усе - у моїх творах! Читайте і вчіться, бо в мене є чому повчитися! А у тих, хто єлей ллє навкруги, нічому не вчіться, бо вони - гірші за
у Вас 
0
