У темній кімнаті свіча догорала
У темній кімнаті свіча догорала І сльози рікою котились з очей Маріт старенька у Бога благала Кращої долі для своїх дітей. Старший помер, хвороба забрала, А їх тільки двох дали небеса. Молодшого сина війна піджидала, Й забрала як тільки настала весна. І він такий юний, наївний, безстрашний Пішов за ідею незламно стояти Бо вірив в майбутнє, і було не страшно Хотілося жити, любити, кохати. І все це робити у вільній країні, Де є правосуддя, порядок, закон Де люди щасливі, й нікому не страшно Всі чітко дотримуються встановлених норм. Той син не один, їх таких сотні тисяч, Що стоять за ідею, стоять до кінця! А в темній кімнаті свіча догорає, І матір чекає героя-бійця.
Додав: Yanina (01.03.2017)
| Автор: © Яніна
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 1
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
virchi : ШІ зробив наступну світлину. Цікаво... virchi : Вірш - наче ляпас ілюзіям + про те, що не можна більше ховати голову в пісок, сподіваючись, що буря пройде повз. Час прокидатися означає брати відпов
virchi : Хвеся вийшла чарівною! Найбільше сподобалося, що вона "дуже язиката" і "цілий день дає поради". Це так упізнавано для кішок, які