Пн, 04.11.2024, 20:29
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1047]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [134]
Аудіовірші [49]
Українцям [2698]
Вірш-пісня [545]
Вірші про Україну [1482]
Вірші про рідний край [808]
Вірші про мову [269]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [108]
Загадки [15]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [290]
Вірш-усмішка [999]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [152]
Вірші про жінок [663]
Вірші про чоловіків [111]
Вірші про військових, армію [211]
Вірші про Перемогу, війну [415]
Вірші про кохання [3382]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [59]
Вірші про професію [83]
Вірші про eмiгрантів [147]
Вірші в перекладі [708]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1224]
Вірш-тост, вірш-привітання [121]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [24]
Релігія [314]
Щастя - ... [600]
Жінка - ... [263]
Життя... [4484]
Філософам [1308]
Громадянину [907]
Метафізика [157]
Опитування для Вас:
Як Ви дізнались про сайт?
Всего ответов: 424

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Вірші про військових, армію
 

СОЛДАТСЬКІ НЕПОХОВАНІ КІСТКИ

 

Ще досі згадуєм померлих,

Карбуєм їхні імена,

А по кривавих наших землях

Вже точиться нова війна.

 

(самоцитата)

 

Водою пагорб навесні підмило,

Посунувши до урвища піски,

І оку подорожнього відкрило

Солдатські непоховані кістки.

 

Лежать окремо тулуб і кінцівки,

Біліє череп і медаль блищить –

В калюжі сонця золотого зливки

І неба неосяжного блакить.

 

Сліди іржі на світлому металі,

В них доля нагород солдатських всіх -

По світу розпорошені медалі –

Музеї в купи не збирають їх.

 

Здобутки смерті і життя поразки,

Розчинені у віковій імлі –

Із амуніції лишилась тільки каска,

А інше все істліло у землі.

 

Та якже так? Всю вивільнив Європу,

Не здав ні Ленінград, ні Сталінград...

Хіба дише смердючого окопу

І вартий був загиблий цей солдат?

 

Постояв, позітхав… і рушив далі,

Минаючи то глини, то піски –

Копни – і з них посиплються медалі

І білі непоховані кістки.

 

2013


Додав: вершник (24.06.2017) | Автор: © Юрій Іванов
 
Розміщено на сторінці: Вірші про військових, армію

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 1667 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 3
avatar
0
1 Asedo1949 • 13:24, 24.06.2017 [Лінк на твір]
Страшна картина відкрилася Вашому зору і спрацювала емоція жалості, а скільки таких невідомих лежить в землі, ніхто не знає, і чого варті лозунги - ніщо не забуте, ніхто не забутий. Не подумайте, що я закликаю не пам'ятати ні пам'ять повинна жити, але без фанатизму, бо життя - це миттєвість в яку ми живемо зараз, вчорашнє - кануло в лету, а завтра - може не наступити.
avatar
0
2 leskiv • 14:24, 25.06.2017 [Лінк на твір]
respect  s-7
avatar
3 Stodolia • 16:12, 28.06.2017 [Лінк на твір]
Мене вчили - хто забуває минуле майбутнього немає . Хто забуває свою Батьківщину - немає її завжди ( так само із усіма запроданцями ). yes


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
leskiv: Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.

leskiv: Оптимістичний, життєстверджуючий вірш. respect


leskiv: Щиро дякую. s-7


     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz