167
— У нашому саду достигли вишні,
Давно вже косовиця почалась!
Розквітли в квітнику троянди пишні.
Як жарко! В літнє платтячко вдяглась.
До тебе лину я щодня думками,
Колись таки закінчиться війна?!
Готуюсь зустрічати з рушниками,
Та доленька щось журиться сумна...
В «Новинах» ми страшну почули звістку,
Десь в танку підірвався екіпаж…
І враз у квітнику зачахли квітки…
— Ні! Ні! Не може бути... Репортаж…
На жаль, Іванків "кінь" в кільці ворожім,
Розбиті вщент приціли й перископ.
І зграю розстріляти танк не може…
Невже підвів Іванка гороскоп?
Вже близько підійшли сепаратисти.
Яскраве літнє сонечко сліпить.
Птахів маленьких чути срібні свисти…
Бажання неймовірне ще пожить…
Неначе фільм, життя перед очима,
Батьки, дружина, діти, вся рідня…
Смерть обрано з молодшим побратимом.
Наказ лунає: — Знищити «коня»!
Потужний вибух!
— Прощавайте, рідні!..
Чекатиму вас біля входу в рай.
В минуле піде час лихий і грізний,
В країні буде чистим небокрай!
05. 07. 2017 рік
Світлина з інтернету
********************************
Ващеня Іван Петрович — солдат Збройних сил України.
Мобілізований, механік-водій танку 51-ї механізованої бригади. 18 червня 2014 року на околиці Станиці Луганської танк Т-64Б 51-ї бригади потрапив у оточення терористів. Снайпери противника порозбивали приціли і перископи. Машина опинилася в безпорадному стані, стріляти було можливо тільки навмання. Перед тим, як розбили прилади командира танку, він встиг помітити гранатометників, що ховались неподалік. Екіпаж зробив декілька пострілів у бік ворога, але не влучив. Щоб не віддати бойову машину в руки сепаратистам та не здаватися у полон, екіпаж прийняв рішення підірвати танк. Разом з Іваном Ващенею загинув командир танку Крохмаль Володимир Антонович.
Похований Іван Ващеня у рідному селі Туричани.
| 
у Вас 
0
