Ти напиши мені листа, Ти розумієш, слова два, Що ти живий і про погоду, З якого джерела п'єш воду. Чи зорі там такі ж яскраві, Чи сплять у сірому тумані, Чи побратими за плечима І чи холодні, тихі зими... Я так стомилася чекати, Не хочу часом йти до хати, Щоб очі не вмивали сльози, І не гармати - літні грози Ти лише чув за териконом... Ми так чекаєм тебе вдома... Щоб не війна, а літня втома, Тебе зморила, мій коханий, Єдиний в світі і бажаний!
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:
Переглянули твір - 1578 чол.
у Вас # закладок
Автору за твір:
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 0
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
kraynyuk46:Так, зло і підлість трапляються серед людей. Але, на мою думку добрих, чуйних людей більшість. Вони підтримають і допоможуть. Треба вірити в к
у Вас 
