Ти напиши мені листа, Ти розумієш, слова два, Що ти живий і про погоду, З якого джерела п'єш воду. Чи зорі там такі ж яскраві, Чи сплять у сірому тумані, Чи побратими за плечима І чи холодні, тихі зими... Я так стомилася чекати, Не хочу часом йти до хати, Щоб очі не вмивали сльози, І не гармати - літні грози Ти лише чув за териконом... Ми так чекаєм тебе вдома... Щоб не війна, а літня втома, Тебе зморила, мій коханий, Єдиний в світі і бажаний!
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:
Переглянули твір - 1588 чол.
у Вас # закладок
Автору за твір:
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 0
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ruhlyvy:Пане Артуре, я мав би Вам тут щось втішне сказати, але я ніколи не казав і не кажу того, чого не думаю. Україна не обрала Чорновола на Провідника і тим прирекла себе н
ruhlyvy:Пане Артуре, про мене геть усе - у моїх творах! Читайте і вчіться, бо в мене є чому повчитися! А у тих, хто єлей ллє навкруги, нічому не вчіться, бо вони - гірші за
у Вас 
