І біль, і розпач, невимовна туга, Родина плаче, б’є невтішний дзвін, Страшна утрата сина, брата, друга, Не сталось дива і на одрі – він… Не чули ми від нього ані слова, Він не казав про втому чи про страх, А з перших днів Zміюкустоголову Уперто сік, розвіюючи прах… Так, він не встиг омріяне прожити, Недолюбив, не ставши під вінець, Та він поліг, щоб жити, в мирі Жити, Щоб цій війні наблизити кінець… О, ні…, о, ні…, - герої не вмирають, На небо пропускають без боргів, Тому вони, вертаючи, карають, Стираючи на безвість ворогів… Пройдуть роки, як календарні дати, Забуде світ про зради східних трой, Але тебе ми будем пам’ятати, Бо ти навік – нескорений герой…
Прийміть мої співчуття. Скільки вже полягло таких відважних , невтомних, геройських українців заради миру і майбутнього процвітання України. Вічна слава і пам*ять героям!
"східні трої" - використано у значенні - східні зрадники чи ті, які впустили троянського коня, самі не розкміючи того...
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
leskiv: Дякую за коментар. Вони не дурні, їх так "оболванила" їхня рашистська пропаганда,що витверезити їх можна лише з допомогою зброї. Інакше не зрозуміють, не дійде. Це як у фашистській Німеччині
та
у Вас 
0
