Поетична енциклопедія ІІ том «НЕБЕСНА ГВАРДІЯ», присвячена 10-ій річниці полеглих ГЕРОЇВ УКРАЇНИ в російсько-українській війні. Продовжую друк на своїй сторінці своїх віршів, які увійшли до цієї збірки (552 сторінки). 6-ий вірш, с. 415 — 416. Книга вийшла друком за кошти Івано-Франківського обласного бюджету.
ВАЩЕНЯ ІВАН ПЕТРОВИЧ
(6. 02. 1975 — 17. 06. 2014)
С, Тельчі, Мановицький район, Волинська область
Солдат Збройних сил України, мобілізований, механік-водій танку 51-ї механізованої бригади 17 червня 2014 року на околиці Станиці Луганської танк Т-64Б 51-ї бригади потрапив у оточення терористів. Вороги порозбивали приціли і перископи. Машина опинилася в безпорадному стані, стріляти було можливо тільки навмання. Перед тим, як снайпери противника розбили прилади командира танку, він встиг помітити гранатометників, що ховались неподалік. Екіпаж зробив декілька пострілів у бік ворога, але не влучив. Щоб не віддати бойову машину в руки сепаратистам та не здаватися у полон, екіпаж прийняв рішення підірвати танк. Разом з Іваном Ващенею загинув командир танку Крохмаль Володимир Антонович.
Похований Іван Ващеня у рідному селі Туричани.
Залишились мати, дружина, донька та син.
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
На будівлі Рожищенського коледжу Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С. З. Гжицького відкрито та освячено меморіальну дошку Івану Ващені.
Центральна вулиця села Тельчі, де навчався Іван, перейменована у вулицю Івана Ващені.
У НАШОМУ САДУ ДОСТИГЛИ ВИШНІ
(присвята Івану Ващені)
У нашому саду достигли вишні,
І яблунька, Іваночку, жива!
Розквітли в квітнику троянди пишні,
Вже почалися на полях жнива.
Сорочку Йванку шила-вишивала,
В блакитно-жовтих ніжних кольорах.
Не знала. Сиротою з дітьми стала…
Натужно плачуть вивільги в садах.
В «Новинах» світ почув жахливу звістку,
Десь в танку підірвався екіпаж…
І враз у квітнику зачахли квітки.
— Ні! Ні! — Та невмолимий репортаж.
На жаль, з бійцями танк в кільці ворожім,
Розбиті вщент приціли й перископ,
Танк ворога знешкодити не може.
Невже підвів Іванка гороскоп?
Вже близько підійшли сепаратисти.
Яскраве літнє сонечко сліпить.
Птахів маленьких чути срібні свисти.
Бажання неймовірне — ще пожить…
Неначе фільм, життя перед очима,
Дружина, діти, мати, вся рідня…
Смерть обрано з молодшим побратимом.
Наказ лунає: — Знищити «коня»!
Потужний вибух! — Прощавайте, рідні!!!
Чекатиму вас біля входу в рай.
Спливе в минуле час лихий і грізний,
В країні буде чистим небокрай!
Скільки людей, у тому числі поетів, загинуло на війні у боротьбі з російською чумою! Тепер би не забути їх та їхній творчий доробок, щоб жили вони у нашій пам'яті...
Дякую, п. Василю, за відгук. Ваша правда. Тільки б не забути. Для того й пишемо свої вірші для цієї енциклопедії, щоб залишити нащадкам пам'ять про наших воїнів-захисників. Не забути б.
Дякую, п. Таміло. Ваша правда. Сумно нам всім зараз, дуже. Але не будемо опускати руки. Все одно настануть світлі дні. А поки що одні круки літають над нами. Готові вбити, знищити нас, обікрасти... Колись цей жах повинен таки скінчитись.Тримаємо стрій!Слава Україні!
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
