Нд, 22.12.2024, 16:11
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1058]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [134]
Аудіовірші [49]
Українцям [2700]
Вірш-пісня [546]
Вірші про Україну [1482]
Вірші про рідний край [811]
Вірші про мову [282]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [108]
Загадки [16]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [290]
Вірш-усмішка [1000]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [152]
Вірші про жінок [663]
Вірші про чоловіків [111]
Вірші про військових, армію [211]
Вірші про Перемогу, війну [415]
Вірші про кохання [3395]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [59]
Вірші про професію [83]
Вірші про eмiгрантів [147]
Вірші в перекладі [708]
Вірші про свята [204]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1225]
Вірш-тост, вірш-привітання [121]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [24]
Релігія [319]
Щастя - ... [600]
Жінка - ... [263]
Життя... [4494]
Філософам [1308]
Громадянину [914]
Метафізика [157]
Опитування для Вас:
Чи заповнюєте при публікації поле КЛЮЧОВІ слова/ТЕГИ?
Всего ответов: 162

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Вірші про Перемогу, війну
 

Спрага.


Чайка, розправивши крила,
Моря черкнула гладінь.
Штормами  рвані  вітрила, 
Рани усіх поколінь.

Море змиває припливом,
Пам'ять жорстокості днів,
Спомин здається вже дивом,
Маревом бачених снів.

Душу тривожить словами,
Стіс паперових подяк…
Роки летять журавлями,
Та, не забуде він, як…

Рвалися хвилі до неба,
Чулися крики і свист…
Серце виводило: - Треба!!!
Щоб не прорвався фашист!!!

В грудях горіла відвага,
З рани сочилася кров…
Сильно пекла клята спрага,
В місиві трупів і дров…


Додав: Asedo1949 (07.05.2012) | Автор: © Чумак Катерина.
 
Розміщено на сторінці: Вірші про Перемогу, війну

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 2106 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 13
avatar
1 Davudenko • 15:25, 07.05.2012 [Лінк на твір]
hands hands hands 55555 п. КАТИРИНО Ваш вірш тривожить душу
avatar
5 Asedo1949 • 19:29, 07.05.2012 [Лінк на твір]
Дякую,п.Іване!
avatar
2 Abigel • 16:07, 07.05.2012 [Лінк на твір]
З почуттям написано, виразно. Отака вона, поезія небайдужості. respect
avatar
6 Asedo1949 • 19:30, 07.05.2012 [Лінк на твір]
Спасибі за чуйний коментар.
avatar
"Пам"ять жорстокості днів." Війні притаманна жорстокість,яку виносить і плекає у собі група людей для того,щоб у влучний момент увірватися
у чиєсь життя,зламати чиїсь плани.Скорботний,але потрібний вірш,гарно
написаний. 55555
avatar
7 Asedo1949 • 19:31, 07.05.2012 [Лінк на твір]
Дякую, що небайдужі до таких віршів.
avatar
4 укран • 19:26, 07.05.2012 [Лінк на твір]
Нехай ця память не погасне, ветерани завжди будуть героями 55555
avatar
8 Asedo1949 • 19:33, 07.05.2012 [Лінк на твір]
Маєте рацію. Хай пам'ять не гасне! Дякую!
avatar
9 InhearT • 19:40, 07.05.2012 [Лінк на твір]
мені теж до вподоби!:)
"Рвані, як в шторми, вітрила" - тут збіг відразу чотирьох приголосних, може, варто якось переробити, наприклад: "Рвані неначе вітрила" чи ще якось?..

але загалом -
55555 up
avatar
10 Asedo1949 • 23:09, 07.05.2012 [Лінк на твір]
Дякую за коментар, і роздуми.З вашим варіантом не погоджуюся, бо ціную у вірші логіку, а по вашому ніби вітрила завжди рвані.Я змінила рядочок, але перша позиція мені більш до душі, та й при читанні не дуже відчувався той збіг.
avatar
11 Asedo1949 • 23:15, 07.05.2012 [Лінк на твір]
Дякую! Хай живе вічна пам'ять про тих людей навіть, якщо вони і не герої!
avatar
12 Did • 10:20, 08.05.2012 [Лінк на твір]
Катю, мені б дуже хотілося почути вашу власну думку про зібрані вами до купи рядків слова - з першого рядочка і до останнього... Про що мова в кожному з них?..
Таку тему каламбуром слів не відобразити, бо людський біль "рваними вітрилами" не передати і в "місиві дров" не загоїти...
З усього, що сьогодні прочитав, не ображайтеся тільки, найслабший віршик. Так учні п'ятих класів пишуть на задану тему за сорок п'ять хвилин...
Може, не потрібно було й коментувати, проте стриматися не зміг.
avatar
13 Asedo1949 • 12:41, 08.05.2012 [Лінк на твір]
Чому каламбур, і до купи зібрані?... Коли писався вірш, то уявляла собі світлий майський день. На набережній сидить старенький капітан, і погляд лине кудись далеко, що нагадує йому про ті страшні часи. Скажіть мені, шановний, а чи є на світі ліки, які б загоїли ті тяжкі рани? Тільки час, і добре слово згладжують відчуття гострого болю. При небажанні відчути написаного, то кожний вірш можна назвати слабим, чи недотепним. Хоч ви мене глибоко вразили, та все ж я вам щиро вдячна за такий критичний коментар.


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
leskiv: Щиро дякую за коментар s-16

leskiv: Пречудова у вас уява. Сподобався вірш. respect

kraynyuk46: Так, зло і підлість трапляються серед людей. Але, на мою думку добрих, чуйних людей більшість. Вони підтримають і допоможуть. Треба вірити в к

kraynyuk46: Дякую, п. Таміло. table-2       


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz