Явір-солдат

Явір-солдат

Я білу ,вишиту сорочку

Із ваших,мамо,рук узяв

                    І в безіменному лісочку

В траву ,під явором поклав.

А навкруги круки,вороння

І блискавиці і громи…

Хатина рідна ,підвіконня

І поливаєм квіти ми.

Я на коні баскому знову,

Малий ще зовсім,до війни,

У заметілі волошковій

Галопом біг в квітчасті сни.

І ось я тут. Бої позаду,

Мого життя скінчилась мить,

Вклоніться явору-солдату,

Що міцно у землі цій спить.