Давно закінчилась війна, Як все на світі,все минає Та мати жде біля вікна, Додому сина виглядає. Немає сина.Не прийшов З тії дороги фронтової Чи може кулю десь знайшов? І впав край стежки степової. Немає вже серед живих Та блиск надії ще іскриться, Не може мати через них З цією думкою змириться. "ТО як мені на світі жити?" Питає тихо стара мати " І що мені тепер робити, як маю віку доживати?" Та тихо в хаті ,сумно в ній І гірко плаче бідна мати Як тяжко,люди,гірко їй Свою дитину поминати. А син в граніті стільки літ, Стоїть як символ Перемоги, Звільнивши від фашизму світ, Не повернувшись із дороги. Давно закінчилась війна, Як все на світі,все минає... Та мати знов біля вікна Свого синочка виглядає...
|