А що мені відомо про війну,
Про дикий гул скаженої гармати?
Чи то мене, як скрипкову струну,
Враз обірвало вибухом гранати?
Чи то мене ворожий автомат
Прошив, неначе маківку у полі?
Чи я отой поранений солдат,
Біля якого журяться тополі?
І чи мене, забуту на війні,
Не дочекалась вигоріла хата?
Чи серце болем випекла мені
Земля, снарядом навпіл перетята?
Ну, що мені відомо про війну?
Живу собі у спокої та мирі...
А хтось додому з бою не вернув
І журавлем пірнув у вічний вирій...
І що я можу, сповнена жалю?
Чиї загою втрати і тривоги?
Хіба що тихо голову схилю,
Подякую за жертву Перемоги...
Саме так: схилити голову перед ветеранами і загиблими - це єдине, що ми можемо. Подякуймо їм за мирне небо над нашими головами. Дякую сердечно, пане Іване! З Днем Перемоги!
" Я не знаю війни, Народилася я в 60-м ...." ,згадалися мені рядочки вірша (автора не пам"ятаю) і цим я і ті,хто народився після війни завдячують нашим переможцям! Щира їм дяка! Багато суперечок викликає це свято в теперишні часи,бо ,напевно,легко вести розсуди ,коли той час минув,а як було їм тоді ...? про це варто замислитись...
Ваша правда, пані Галю: суперечок багато, та війна була і її не викинути з нашої історії, як і не заперечити подвиги солдатів і смерть мільйонів людей від фашистських куль. Дякую Вам щиро за розуміння і співпереживання!
Шкода, що не прочитав раніше! Мене зачепило! Дякую!
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
та
у Вас 
1
З Днем Перемоги! 
Дякую Вам щиро за розуміння і співпереживання! 
