Чт, 21.11.2024, 21:12
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1051]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [134]
Аудіовірші [49]
Українцям [2699]
Вірш-пісня [546]
Вірші про Україну [1482]
Вірші про рідний край [808]
Вірші про мову [270]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [108]
Загадки [15]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [290]
Вірш-усмішка [999]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [152]
Вірші про жінок [663]
Вірші про чоловіків [111]
Вірші про військових, армію [211]
Вірші про Перемогу, війну [415]
Вірші про кохання [3388]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [59]
Вірші про професію [83]
Вірші про eмiгрантів [147]
Вірші в перекладі [708]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1224]
Вірш-тост, вірш-привітання [121]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [24]
Релігія [316]
Щастя - ... [600]
Жінка - ... [263]
Життя... [4484]
Філософам [1308]
Громадянину [909]
Метафізика [157]
Опитування для Вас:
Свій День народження ...
Всего ответов: 464

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Вірші про Перемогу, війну
 

ДВАНАДЦЯТЬ СИНОЧКІВ.

ЦЯ ІСТОРІЯ ПРАВДИВА, СТАЛАСЯ ВОНА У ВОЄННІ РОКИ, В СЕЛІ КОШИЛІВЦІ,ЗАЛІЩИЦЬКОГО РАЙОНУ, ЩО НА ТЕРНОПІЛЬЩИНІ В РОДИНІ ІВАНА ТА ОЛЕНИ СМИКАЛЮКІВ. Я САМА З ЦЬОГО СЕЛА І ЗНАЛА БЛИЗЬКО БАБУСЮ ОЛЕНУ. ПРОСТО НЕ ЗМОГЛА НЕ РОЗПОВІСТИ ЇЇ ІСТОРІЮ. ДУМАЮ,ЩО ВОНА НЕ ЄДИНА ТАКА , ТА ЗАСЛУГОВУЄ ТОГО,ЩОБ БУТИ ПОЧУТОЮ.  



У СТАРІЙ ХАТИНІ
У МОЇМ СЕЛІ,
У БІДНІЙ РОДИНІ
ДІТОЧКИ МАЛІ.

ІВАН ТА ОЛЕНА
ЗВАЛИСЯ БАТЬКИ.
ЖИЛИ ДУЖЕ БІДНО.,
ТА ДРУЖНІ БУЛИ.

ДВАНАДЦЯТЬ СИНОЧКІВ
ГОСПОДЬ ДАРУВАВ,
НІ ОДНОЇ ДОЧКИ
ТИМ БАТЬКАМ НЕ ДАВ.

ЧАС СТОЯВ ВОЄННИЙ,
НАВКОЛО БОЇ,
ГОЛОД БУВ СТРАШЕННИЙ,
ПЛАКАЛИ МАЛІ.

УСЕ ЗНИЩИВ ВОРОГ.
СПАЛИВ УРОЖАЙ,
І ДІТЯМ ПОЇСТИ,
ЩО ХОЧЕШ ДАВАЙ.

КАЖЕ МАТИ СТАРШИМ:
-ЩО Ж ГОЛОДУВАТЬ,
ЙДІТЬ БЕРІТЬ У ПОЛЕ,
КОЛОСКИ ЗБИРАТЬ.

В ТИХ ПОЛЯХ НЕДАВНО,
ЩЕ БОЇ ІШЛИ,
ВЗЯЛИ СТАРШІ МЕНШИХ,
І В ПОЛЕ ПІШЛИ.

ЗБИРАЛИ КОЛОССЯ,
СЕРЕД ПОПЕЛІВ,
РАПТОМ ЩОСЬ В ОКОПІ
СТАРШИЙ БРАТ УЗДРІВ*.

-ДИВІТЬСЯ,ТА ЩО ЦЕ?
КРИКНУВ ВІН БРАТАМ,
АНУ РОЗБЕРЕМО,
ГЛЯНЕМО ЩО ТАМ?

ВСІЛИСЯ НАВКОЛО
МАЛЕНЬКІ БРАТИ,
І РОЗДАВСЯ ВИБУХ
СЕРЕД ПУСТОТИ.

ЛЕТІЛА ОЛЕНА,
І НЕ ЧУЛА НІГ,
В ПОЛЕ,МОВ ГОЛУБКА,
ДО СИНІВ СВОЇХ.

МОВ НА СИВИХ КРИЛАХ
ВДАЛЬ ВОНА ЛЕТИТЬ,
ГОЛОВА ВСЯ БІЛА,
ПОСИВІЛА ВМИТЬ.

ВСІ ЇЇ СИНОЧКИ,
В ПОЛІ ПОЛЯГЛИ,
ЩЕ НЕДАВНО ВДОМА,
ВСІ ВОНИ БУДИ.

-НУ ЗА ЩО Ж ТИ ,БОЖЕ,
МЕНЕ ПОКАРАВ,
ДВАНАДЦЯТЬ СОКОЛІВ
У МЕНЕ ЗАБРАВ?

ІВАН ЗА СИНАМИ
НЕВДОВЗІ ПІШОВ,
А НЕЩАСНА МАТИ,
ПЛАЧЕ Й ПЛАЧЕ ЗНОВ.

ЩОДНЯ ДО СИНОЧКІВ
У ПОЛЯ ІДЕ,
ВЕСЬ БІЛЬ СВІЙ ТА РОЗПАЧ
ВОНА ЇМ НЕСЕ.

В САМОТНІЙ ХАТИНІ,
У СЕЛІ МОЇМ,
ВЖЕ НЕМА Й ОЛЕНИ,
НА ПОДВІР”Ї ТІМ.

ЛИШ ПО СЕРЕД ПОЛЯ,
ДЕ ШУМЛЯТЬ ЖИТА,
МОГИЛА Й ТОПОЛЯ.
ВСЯ РОДИНА ТАМ.


УЗДРІВ*-на Тернопільщині -побачив.

Додав: natalka7474 (02.06.2013) | Автор: © Наталя Хаммоуда-Дутка.
 
Розміщено на сторінці: Вірші про Перемогу, війну

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 2343 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 9
avatar
1 natalka7474 • 13:12, 02.06.2013 [Лінк на твір]
ДЯКУЮ, ПАНЕ ІВАНЕ.  ЗАХОДІТЬ, Я РАДА. yes
avatar
В цьому вірші стільки болю і розпачу,
що можна огорнути всю Землю... Всі ті,хто робив ці
злодіяння відповідатимуть перед тим,хто відає про всі ці гріхи...
Ваш вірш ,як плач МАТЕРІ, упаде сльозою  в кожне серце читача. 55555
avatar
3 natalka7474 • 15:13, 02.06.2013 [Лінк на твір]
ДЯКУЮ.П. ГАЛОЧКО.  ЦЯ БІДНА ЖІНКА ПРОЖИЛА ПОНАД 90 ЛІТ, І НЕ БУЛО ДНЯ,ЩОБ ВОНА НЕ ПІШЛА НА ТЕ МІСЦЕ,ДЕ ПОГИНУЛИ ЇЇ СИНОЧКИ.  ВОНА БУЛА БЛИЗЬКОЮ НАШІЙ СІМ"Ї І З РАННЬОГО ДИТИНСТВА Я ЗНАЛА ЦЮ ІСТОРІЮ. АЛЕ ЩО РАЗУ, КОЛИ ВОНА РОЗПОВІДАЛА ЇЇ, Я ПЛАКАЛА.  ВСІ ПЛАКАЛИ.  ДЕРЖАВА НЕ НАДАЛА ЦІЙ ВДОВІ ВЕТЕРАНА НІЯКОЇ ДОПОМОГИ, І ЯКБИ НЕ СЕЛЬЧАНИ, ТО ВОНА Б ПОМЕРЛА В БІДНОСТІ І МОЖЕ Й ГОЛОДНОЮ СМЕРТЮ.
avatar
4 freedom • 15:44, 02.06.2013 [Лінк на твір]
П.Наталю,Ваш вірш сколихнув моє серце і мабть кожного хто його прочитав.Це найбільше горе для батьків.Дуже гарно Ви описали. hands 55555
avatar
6 natalka7474 • 17:11, 02.06.2013 [Лінк на твір]
Дякую,Галочко. yes І за квіти також спасибі.
avatar
5 malovana • 16:05, 02.06.2013 [Лінк на твір]
скільки трагедій пережили наші предки....
avatar
7 natalka7474 • 17:12, 02.06.2013 [Лінк на твір]
Так, і їх певно не можливо буде ніколи забіти. Дякую!
avatar
8 Pylyp • 18:17, 02.06.2013 [Лінк на твір]
Свята правда і крик душі, пані Наталю!
avatar
9 natalka7474 • 22:49, 02.06.2013 [Лінк на твір]
ДУЖЕ ВДЯЧНА, ПАНЕ ПИЛИПЕ!  Я ТАК ХОТІЛА.ЩОБ ЦЕ ЗНАЛИ ЛЮДИ.


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
ruhlyvy: Кожне слово в цьому тексті - гірке, але повністю правдиве!

leskiv: Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.

leskiv: Оптимістичний, життєстверджуючий вірш. respect



     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz