Не батьків син…

У батька народився син…

О, скільки радості і щастя

Для нього б неба прихилив,

Щоб захистити від нещастя…

Нелегко йшов своїм життям  –

Воєнні дії … й дні в казармах,

Та душу й серце він вкладав –

Життя у сина не було безбарвним.

Він був Героєм за життя –

Пройшов війну та інші скрути

І знов за правду він стояв,

Коли настали нові «Крути».

На барикади, як юнак

Спішив  щовечора й щоранку -

Він Україну-неньку захищав

Й захисником був до останку.

Коли ж його піднявся Дух –

До Господа  пішов у Небо,

Син не приїхав й провести –

Не виникла в цьому потреба?…

Як страшно іноді мені,

Що є й такі сини на світі,

Як можуть жити на землі,

Для батька пожалівши й квіти?...

Він не приїхав на Майдан,

Де батька кров ще залишилась,

Напевно,  служить він катам

Душа його в пітьмі закрилась…

Не цього батька, мабуть, син –

Не кров його, чомусь, у ньому,

Невже і  серце кам’яне,

Що не прибіг він до порогу…

Не прихилився до руки,

Що пестила колись, ласкала,

Не поклонився гробу він,

Коли розлуки мить настала…

Бо  страх його загнав кудись

О так далеко від  усього,

Що найдорожче для батьків

Й життя віддали ради чого…

Невже цей батько був «фашист»,

«Бандерівець» і «майданутий»,

Що там пливе понад Майдан

Він рідним сином позабутий?

Та ні , Герой цей  близький всім

Це вірний батько України –

Життя за нас поклав в борні,

І в кожнім з нас знайшов дитину!

То ж неустанно в молитвах

Ми будем Господа  благати,

Щоб не було сиріт-батьків,

Котрих нема кому ховати…

Він батько наш, і син , і брат

Не лічим паспортного  віку,

Бо молодим він був в душі –

Бажанням боротьби зігрітий!

Іванна Осос 14.03.14

( Присвячується Герою НЕБЕСНОЇ СОТНІ –

83-річному Івану Наконечному, син якого не приїхав із Росії на поховання.)