У батька
народився син…
О, скільки
радості і щастя
Для нього б
неба прихилив,
Щоб
захистити від нещастя…
Нелегко
йшов своїм життям –
Воєнні дії …
й дні в казармах,
Та душу й
серце він вкладав –
Життя у
сина не було безбарвним.
Він був
Героєм за життя –
Пройшов
війну та інші скрути
І знов за правду
він стояв,
Коли
настали нові «Крути».
На
барикади, як юнак
Спішив щовечора й щоранку -
Він Україну-неньку
захищав
Й
захисником був до останку.
Коли ж його
піднявся Дух –
До
Господа пішов у Небо,
Син не приїхав
й провести –
Не виникла
в цьому потреба?…
Як страшно
іноді мені,
Що є й такі
сини на світі,
Як можуть
жити на землі,
Для батька пожалівши
й квіти?...
Він не
приїхав на Майдан,
Де батька
кров ще залишилась,
Напевно, служить він катам
Душа його в
пітьмі закрилась…
Не цього
батька, мабуть, син –
Не кров
його, чомусь, у ньому,
Невже і серце кам’яне,
Що не
прибіг він до порогу…
Не прихилився
до руки,
Що пестила
колись, ласкала,
Не поклонився
гробу він,
Коли
розлуки мить настала…
Бо страх його загнав кудись
О так
далеко від усього,
Що найдорожче
для батьків
Й життя
віддали ради чого…
Невже цей
батько був «фашист»,
«Бандерівець»
і «майданутий»,
Що там
пливе понад Майдан
Він рідним
сином позабутий?
Та ні , Герой
цей близький всім
Це вірний
батько України –
Життя за
нас поклав в борні,
І в кожнім
з нас знайшов дитину!
То ж
неустанно в молитвах
Ми будем
Господа благати,
Щоб не було
сиріт-батьків,
Котрих нема
кому ховати…
Він батько
наш, і син , і брат
Не лічим паспортного
віку,
Бо молодим
він був в душі –
Бажанням
боротьби зігрітий!
Іванна Осос 14.03.14
( Присвячується Герою НЕБЕСНОЇ СОТНІ –
83-річному Івану Наконечному, син якого не приїхав із Росії на поховання.)
|