Остання ПІСНЯ

«…Заплаче мати не одна…» -

Лунало над Майданом

Струна кричала у руках,

Що  пісня ця остання…

Співав козак біля вогню

Не думав що насправді,

Вже завтра плакатиме тут

Кохана на світанні.

Що нині снайпер навздогін

У серце кулю вжалить

Під землю ляже саме він –

Й всю Україну ранить…

Що підніметься до Небес

Він в нову Сотню стане,

Хоч тіло й предадуть землі,

Душа не лід – не тане.

Душа співатиме завжди

Із-під Небес неначе  –

«Ставай, козаче молодий,

Твоя  Вкраїна плаче!»…

І дійсно плаче не одна

Чи мати, чи  кохана,

Чи й дітвора чекає тих,

Кого земля забрала…

В сльозах і ті, кого минув

Меч сатани нещадний,

Серця завмерли у журбі,

У помсті безпощадній.

Не в силах ми прощати тих,

Хто кров пролив невинну,

Хто топче землю козаків

І зводить  у могилу!

Земля співає вже за вас

Душею молить в  Бога,

Щоб крига, що уже зійшла

Весну принесла нову…

Щоб кара на катів отих

Зійшла з Небес скоріше –

Пісням весільним щоб лунать,

Гучніше в нас й частіше!

Вже прокидається життя –

А в квітах й ваші душі

Отак вквітчають рідний край

Оспівують ще дуще!

20.03.2014 Іванна Осос

Пам’яті Героя Небесної Сотні – Олександра  Капіноса