Там скидали вишні листя під горою
Там скидали вишні листя під горою,
І шукали пристановища зозулі,
А солдат ховав Вітчизну за собою
І ловив для неї виточені кулі.
Там горіли пшениці до горизонту,
І бухикав міномет із лісосмуги,
І здіймалися птахи із ліній фронту,
Котрим вже не долетіти до подруги.
Синє небо, наче прапор, майоріло,
Зсохлись землі від ревучих поцілунків,
Спраги груші втамувати не уміли,
Сорок градусів - і піт з-під обладунків.
Край дороги вже напаслася корова,
Продірявлена розлюченим фугасом,
І брели десь навпрошки по краплях крові
Дві мурахи, навантажені припасом.
Ліз у носа запах трупний серед спеки,
Так хотілось в річку ген за мінним полем,
Над якою перелякані лелеки
Все кружляли, як хірурги понад болем.
Лиш на вечір, перекривши гуркіт бою,
Із полів знов озивалися цикади,
І ввижались серед степу ми з тобою,
Наче зорі, без нічого, між відради.
Додав: miknech (10.09.2014)
| Автор: © Михайло Нечитайло
Розміщено на сторінці : Вірші про Перемогу, війну
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1444 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 8
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
Nemo : дякую, з кожним роком розумієш, що життя продовжується попри все і можеш чогось не встигнути...
virchi : Гарно написано! У кожному рядку — любов, вдячність і повага до найріднішої людини. 💙💛
Nemo : дякую, насправді - так...
leskiv : Чудовий вірш, пронизаний любов"ю до матері.