Ніби й поет, що усе пише й пише І віршування він ніяк не лишить Поезії ці… Там – ліричне і війна Не винен він. Хотів писать сповна Він про любов, про почуття, але… Це не вдається й пише він про зле Та – ненадовго, бо мине війна, А в наших душах хай живе весна!
СТІКАЄМ КРОВ'Ю
Стікаєм кров’ю, живемо ж душею Не винен, що не поруч, та без неї Хай згину, все ж, – та певний вік Покличе як Вітчизна – я ж є чоловік За неї, Україну, я життя своє віддам Слава Героям і – смерть ворогам!
РОЗВАЛ ІМПЕРІЇ
Розвал імперії… - Давно настав вже час Її, останньої, кінця. Та зачепило нас... Як Колосс падає, бо на ногах із глини,- Летять уламки. Тому й знати ми повинні: Поранений ведмідь – він дуже небезпечний То ж будьмо пильні і не будьмо ми безпечні Багато бід в агонії він може натворити, Та здохне все ж, а ми всі - будем жити
ЛІРИЧНЕ І ВІЙНА
Так хочу я писати лиш ліричне, Так хочу лиш писати про любов, Та не до того, бо війна не є аллегорична Щодня вже ллється наших хлопців кров …………………………………………........................ Хотів би я писати лиш ліричне, Але - війна, якась не зовсім звична Пишу у соцмережах і вірші патріотичні На другий план поки-що відійшло ліричне
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi: Глибокий алегоричний вірш про кармічну справедливість і моральне покарання. Вміло описали "бенкет долі", де людина змушена "скуштувати" наслідки своїх вчинків. Ех, якби ж вж
у Вас 
0
