Буває так,
Що слів нетреба,
Достатньо,
Що серденько горить,
Все сказано до мене,
А мені лиш хочеться,
Голову схилить.
Мені, треба помовчати,
Коли вітер
Почав говорить,
Вистачить вчитись і навчати,
Вже ідоли падають,
І в небі блискавка гримить.
Могили знову,
Риють і копають.
Комусь,
Приготовлені вони.
Час не зупинити,
Всі це знають,
Моліться, щоб духом,
Не падали ми.
Нам вистояти треба,
Ворожі табори,
Солдати гинуть,
Просто Неба,
Щоб, не панували вороги.
Останні погляд,
Їх до Неба,
І мертвим очі,
Закриваємо ми.
Останній шлях,
Ми з вами, пройдемо,
До цієї горсточки,
Могильної землі.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavka: В поисках настоящего мастера многие читают отзывы о гадалках на форумах. В некоторых случаях это помогает избежать мошенников. Но на опросы уходит немало времени. И это не гарантирует защиту от цыганк
klavysjka: Безмежно дякую! Насправді у житті і таке буває. А потім, наче на сповіді все сказала. На душі стало легше. А жила з тягарем таким все життя. Двуша і серце рвались в шмаття.
у Вас 
0
