Нд, 27.07.2025, 05:50
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1075]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [135]
Аудіовірші [49]
Українцям [2705]
Вірш-пісня [550]
Вірші про Україну [1491]
Вірші про рідний край [815]
Вірші про мову [227]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [107]
Загадки [16]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [289]
Вірш-усмішка [1010]
Вірші про сім'ю [403]
Вірші про рідню [154]
Вірші про жінок [666]
Вірші про чоловіків [115]
Вірші про військових, армію [221]
Вірші про Перемогу, війну [426]
Вірші про кохання [3436]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [60]
Вірші про професію [85]
Вірші про eмiгрантів [146]
Вірші в перекладі [714]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1224]
Вірш-тост, вірш-привітання [122]
Для мене поезія - це [191]
Поети [276]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [25]
Релігія [342]
Щастя - ... [603]
Жінка - ... [265]
Життя... [4536]
Філософам [1316]
Громадянину [924]
Метафізика [159]
Опитування для Вас:
Чи заповнюєте при публікації поле КЛЮЧОВІ слова/ТЕГИ?
Всего ответов: 162

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Вірші про Перемогу, війну
 

Він ішов...

Він ішов неквапною ходою
і наплічник, наче автомат,
втомлено підтримував рукою
демобілізований солдат.

Він ішов - чужий для цього світу -
без смертей, без воєн, без звитяг.
Переживши на війні два літа,
він постарів на ціле життя!

Бабці, діти граються на ганку,
сміх веселий, музика здаля...
Оглядалися дівчата в парку
на його потертий камуфляж.

Він, неначе, ніс тягар провини,
що не зміг відвести смерть чиюсь,
не зберіг він свого побратима,
що накрив гранату у бою.

І за те, що пережив комбата...
Даючи до відступу наказ,
залишився роту прикривати,
лиш гранати взявши про-запас.

Він ішов, здоровий, слава Богу,
лиш рубці лишилися від ран.
Як зумів - наблизив перемогу
двадцятидвохрічний ветеран.

Додав: vyacheslav45 (01.03.2017) | Автор: © Вячеслав
 
Розміщено на сторінці: Вірші про Перемогу, війну, В'ячеслав

Поділіться цією публікацією у Фейсбуці:

Переглянули твір - 2106 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 2
avatar
0
1 virchi • 23:24, 01.03.2017 [Лінк на твір]
Як усе правильно. Кожне слово примушує пульсувати кров у мізках, бо бачив на власні очі таких хлопців. І навіть молодших, які ховали своїх старших побратимів у нашому місті...
avatar
0
2 Asedo1949 • 12:24, 03.03.2017 [Лінк на твір]
Дуже чуттєво і болісно, а найгірше те, що такі ж молоді хлопці продовжують стікати кров'ю, захищаючись від, колишнього уже тепер, побратима.


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
klavysjka: А инасправді і бачать, і чують.. та споглядать. Єдине, мабуть, забувають, що їхня хата не скраю, а й наступна після нашої...

klavysjka: На превеликий жаль... Тиша насторожую. лякає...

klavysjka: Щиро дякую! Так авоно і є. Любов і ненависть... Ніколи про таке не могли й подумать...

klavysjka: Це правда. Так воно і є. Навчились переглядати цінності життя


     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz