Ветерок бесшабашный играет с цветастыми шторами…
Через форточку, видимо, он на минутку зашёл…
На столе фотография Лёшки с полоскою чёрною…
Молодая вдова свои слёзы роняет на стол…
- Ну, привет, дорогой… Наконец-то есть время свободное…
Малышей уложила… Скучают по папке они…
Твой комбат мне сегодня сказал, что представлен ты к ордену…
Что ещё потеряли троих за последние дни…
Очень трудно мне, милый… Ни помощи нет, ни сочувствия.
Власть разводит руками, но чаще - воротит носы…
А над гробом клялись, не оставить в беде (а чтоб пусто им!)…
Просто зла не хватает на наших чиновников!.. Псы!..
Ты прости меня, дуру, но если б не Петька с Иванкою,
по-другому бы я обошлась со своею судьбой.
Я сожгла бы себя под окном президента на Банковой.
Чем так жить «по-новОму», то лучше, в могиле… С тобой…
Спи спокойно, родной. Извини за хандру накатившую.
Ты ведь знаешь меня – я в горящую избУ войду.
Просто жаль, что так рано вы стали для жён своих бывшими…
Ну, а мы продолжаем любить вас себе на беду...
От тільки шкода, що російською: деякі наші "суперпатріоти" не розуміють мови агресора, а жаль. Адже багато російськомовних українців є справжніми патріотами України. В тім, мови наших олігархів наші "патріоти" також не розуміють чи не хочуть зрозуміти. А це вже біда для України.
Дуже гарний вірш, от тільки шкода, що написаний російською. Ні, не тому, що вона погана, чи мова агресора - ні, просто сайт наш української прози та поезії, і давайте не будемо відступати, як наші керівники Держави, від правила.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")