Нд, 15.06.2025, 20:12
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1073]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [135]
Аудіовірші [49]
Українцям [2704]
Вірш-пісня [549]
Вірші про Україну [1485]
Вірші про рідний край [812]
Вірші про мову [227]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [107]
Загадки [16]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [289]
Вірш-усмішка [1008]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [154]
Вірші про жінок [664]
Вірші про чоловіків [115]
Вірші про військових, армію [219]
Вірші про Перемогу, війну [416]
Вірші про кохання [3431]
Вірші про друзів [714]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [60]
Вірші про професію [85]
Вірші про eмiгрантів [146]
Вірші в перекладі [714]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1223]
Вірш-тост, вірш-привітання [122]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [25]
Релігія [343]
Щастя - ... [602]
Жінка - ... [265]
Життя... [4530]
Філософам [1314]
Громадянину [922]
Метафізика [159]
Опитування для Вас:
Де Ви проживаєте?
Всего ответов: 974

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Вірші про Перемогу, війну
 

Ну, привет, дорогой...

Ветерок бесшабашный играет с цветастыми шторами…
Через форточку, видимо, он на минутку зашёл…
На столе фотография Лёшки с полоскою чёрною…
Молодая вдова свои слёзы роняет на стол… 
 
- Ну, привет, дорогой… Наконец-то есть время свободное…
Малышей уложила… Скучают по папке они…
Твой комбат мне сегодня сказал, что  представлен ты  к ордену…
Что ещё потеряли троих за последние дни… 
 
Очень трудно мне, милый… Ни помощи нет, ни сочувствия.
Власть  разводит руками, но чаще - воротит носы…
А над гробом клялись, не оставить в беде (а чтоб пусто им!)…
Просто зла не хватает на наших чиновников!.. Псы!.. 
 
Ты прости меня, дуру,  но если б не Петька с Иванкою,
по-другому бы я обошлась со своею судьбой.
Я сожгла бы себя под окном президента на Банковой.
Чем так жить «по-новОму», то лучше, в могиле…  С тобой… 
 
Спи спокойно, родной. Извини за хандру накатившую.
Ты ведь знаешь меня – я в горящую избУ войду.
Просто жаль, что так рано вы стали для жён своих бывшими…
Ну, а мы продолжаем любить вас себе на беду...

Додав: violonchelist (12.03.2018) | Автор: © Игорь Цырульников
 
Розміщено на сторінці: Вірші про Перемогу, війну

Поділіться цією публікацією у Фейсбуці:

Переглянули твір - 1480 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 4
avatar
1
1 leskiv • 09:18, 13.03.2018 [Лінк на твір]
table-4 От тільки шкода, що російською: деякі наші "суперпатріоти" не розуміють мови агресора, а жаль. Адже багато російськомовних українців є справжніми патріотами України. В тім, мови наших олігархів  наші "патріоти" також не розуміють чи не хочуть зрозуміти. А це вже біда для України.
avatar
1
2 virchi • 10:12, 13.03.2018 [Лінк на твір]
Доброго дня. Дякую за публікацію, але вірші російською (іншими мовами, крім української, теж) - лише на форумі!
avatar
0
4 violonchelist • 17:49, 13.03.2018 [Лінк на твір]
Зрозумів.
avatar
1
3 Asedo1949 • 15:58, 13.03.2018 [Лінк на твір]
Дуже  гарний  вірш,  от  тільки  шкода,  що  написаний  російською. Ні,  не  тому,  що  вона  погана, чи  мова  агресора - ні,  просто  сайт  наш  української  прози  та  поезії,  і  давайте  не  будемо  відступати,  як  наші  керівники  Держави, від  правила.


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
Maksymovych: Дякую за коментар, дуже приємно що Ви звернули увагу до мого твору. Як автор я залишаю простір для читача — щоб кожен міг знайти у вірші щось своє. 

"А риба сама скинула кості"

Ludmilka: Щиро вдячна за тонке розуміння написаного мною!!!

Nemo: Дякующиро, Василю, пишу, як відчуваю... і всім навколо бажаю Щастя...

virchi:
Мова вірша піднесена, що підкреслює значущість втраченого. Але за високим стилем читається жива людська драма - про довіру, яку не виправдали, про дар


     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz