У безкрайніх степах України
Йде війна вже багато років.
Вибухають снаряди і міни
І винищують нас, бідняків.
Гинуть там українські воЯки.
Поглинає земля їхню кров.
Нашій владі війна ця - до ср..ки,
Мають гроші й піар, будь здоров!
Вкрили цвинтар троянди і маки.
Поминальний настав нині час.
Не одна побивається мати.
Я молюсь і звертаюсь до вас:
"Повертайтесь, вояки, додому,
Повертайтесь живими, прошу.
Тільки краще б на долі нікому
Не зазнати війни, так скажу,
Щоб не бачити згарищ навколо
І смертей молоденьких солдат
І не чути нікому й ніколи,
Як скрекоче в полях автомат."
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ruhlyvy:Пане Артуре, я мав би Вам тут щось втішне сказати, але я ніколи не казав і не кажу того, чого не думаю. Україна не обрала Чорновола на Провідника і тим прирекла себе н
ruhlyvy:Пане Артуре, про мене геть усе - у моїх творах! Читайте і вчіться, бо в мене є чому повчитися! А у тих, хто єлей ллє навкруги, нічому не вчіться, бо вони - гірші за
у Вас 
0
