Війна
Знову гармати гримлять,
Потяги поруч риплять,
Мати стоїть у вікна,
Тож почалася війна.
Стрімко прийшла в дім біда,
Матінка зовсім бліда:
- Ненько, рідненька, чекай,
Я повернусь, так і знай!
Ти і надалі співай,
Пісні про наш небокрай.
Ти прокричала:- Стривай,
Ворога – сину, вбивай!
Візьми вишивану хустину,
В скрутну і лиху годину,
Життя збереже тобі сину,
І не зважай на сльозину,
Іди, захищай Батьківщину!
Додав: Stoeva (07.05.2021)
| Автор: © Стоєва Анна
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 1
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
Nemo : дякую, з кожним роком розумієш, що життя продовжується попри все і можеш чогось не встигнути...
virchi : Гарно написано! У кожному рядку — любов, вдячність і повага до найріднішої людини. 💙💛
Nemo : дякую, насправді - так...
leskiv : Чудовий вірш, пронизаний любов"ю до матері.
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА