|
|
Знов розпачливо виють сирени..
Знов розпачливо виють сирени,
В укриття всіх негайно зовуть.
Буде ніч у містечку буремна.
Нахабніє нападників лють.
Почорніло все небо безкрає.
Ген, сталеві круки вже летять.
Розбомбила містечко за гаєм,
Повбивала людей хижа рать.
Нас топтали ординці Батия
І німецькі фашисти товкли.
А тепер наші "браття"з Росії
Україну в облогу взяли.
Виють, стогнуть сирени натужно
І мовчать у гаях солов"ї.
Українці тримаються мужньо.
Йдуть жорстокі, запеклі бої.
Ми здолаємо ворога. Вірю.
З нами Матінка Божа й Господь!.
Натовчем пику "руському міру".
Україну й народ не збороть!
1.03.2022
|
Додав: leskiv (01.03.2022)
| Автор: © Пироженко Таміла  |
|
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi: Пристрасний, чуттєвий вірш — вітер тут стає метафорою нестримного бажання і туги за коханою людиною.
Дуже вдалий образ у першому рядку — ототож virchi: Лаконічний, афористичний чотиривірш -- майже як формула чи життєве кредо, вигранене до кількох рядків. virchi: Ліричний текст пісні про давнє кохання і незворотність часу.
Приспів легко запам'ятовується -- повторення «Ти пригадай...» працює як класич virchi: Гарно побудований на антитезах: «жити зараз, не потім», «діяти, а не хотіти», «даючи -- вдихати» -- ці протиставлення формують життєву філософію активного, вдячного проживання дня, без відкладання щас
|
у Вас