Я на війну іду війною, Кольчуга, шолом, щит і меч, І ціла нація за мною Хоч попереду – вражий смерч… Нема вагань, немає страху, Бо на своїй святій землі Піду крізь пекло, через плаху, Не дам я повзати Zмії… В моєму небі, в мому краї Ніхто ще волю не здолав, Хто зазіхнув, себе скарає, Тут не один тиран палав… Котли, Сибір, голодомори Не стерли Матінку мою, Ліси, поля, моря і гори Стоять зі мною у бою… І непоборному народу, Що на коліна ставить смерть, Нема й не буде переводу, Свобода, честь – найвища жердь… Які б не падали ракети, Не рвались бомби, скільки б мін, Вже не спинити духу злету, Ми світ готуємо до змін… І буде Мир, і – Україна, І крок у крок до перемог, Соборна, рідна і єдина, За нами правда, з нами – Бог!
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:
Переглянули твір - 1738 чол.
у Вас # закладок
Автору за твір:
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 0
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
leskiv: Дякую за коментар. Вони не дурні, їх так "оболванила" їхня рашистська пропаганда,що витверезити їх можна лише з допомогою зброї. Інакше не зрозуміють, не дійде. Це як у фашистській Німеччині
та
у Вас