Малюють кола кляті окупанти, У розпачі здіймають буревій, І моляться приречено на фанти, Не знаючи, що їх чекає Вій… Не відали, що Панночку чіпати, - На себе накликати чорноту, І вижити – не вдасться без розплати, Тим більше захмелілому чорту… Не встигнуть зранку заспівати півні, Бо і вони ненавидять біду, Ми – не кати, не виродки, не гнівні, Ми відспіваєм, «Вірую…» орду…
Вся Україна сподівається на те, але скільки ще горя, смерті і крові зазнає наш народ.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi: Глибокий алегоричний вірш про кармічну справедливість і моральне покарання. Вміло описали "бенкет долі", де людина змушена "скуштувати" наслідки своїх вчинків. Ех, якби ж вж
у Вас 
1
