Малюють кола кляті окупанти, У розпачі здіймають буревій, І моляться приречено на фанти, Не знаючи, що їх чекає Вій… Не відали, що Панночку чіпати, - На себе накликати чорноту, І вижити – не вдасться без розплати, Тим більше захмелілому чорту… Не встигнуть зранку заспівати півні, Бо і вони ненавидять біду, Ми – не кати, не виродки, не гнівні, Ми відспіваєм, «Вірую…» орду…
Вся Україна сподівається на те, але скільки ще горя, смерті і крові зазнає наш народ.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Дуже сильний, гострий і водночас глибокий вірш. У ньому відчувається не просто критика, а біль за правду, справедливість і відповідальність перед людьми. Особливо влучно з
virchi:Дуже образний і глибокий вірш. 🌿 Стільки різних перевтілень — і зрештою все одно повернення додому. Особливо сподобався фінал: простий, але дуже сильний. ❤️
у Вас 
1
