В війні людини проти звіра, Не головне: ні меч, ні щит, Найголовніша – в серці віра, Що за тобою – цілий світ… Що пазурі і гострі зуби – В душі не пустять метастаз, Бо хижа злоба – фактор згуби, Ненависть звіра – просто сказ… Оскаженілого убити – Закон, обов’язок – з давен, Нема гріха таких губити, Які б хотіли крові з вен… Не правда, що один – не воїн І цілу зграю, наче дим, Один пройде полями воєн, Якщо він знає, хто – за ним… Найважче в битві, після бою, Здолавши ворога грудьми, Не стати звіром й між собою, Щоб люди звалися людьми…
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:
Переглянули твір - 1670 чол.
у Вас # закладок
Автору за твір:
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 0
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
kraynyuk46:Так, зло і підлість трапляються серед людей. Але, на мою думку добрих, чуйних людей більшість. Вони підтримають і допоможуть. Треба вірити в к
у Вас 
