Невже ті лицарі на варті достойні йти у забуття?...
Відкиньте лінь, здолайте втому, Я роздаю свої вірші Не просто так, цілком свідомо, Бо хочу спокою в душі… Усім не легко, час буремний, І там гримить передова, Байдужий крок – і шлях даремний, А не байдужий – крок за два… Я не примушу бути щедрим, І прав не маю до вимог, Та хочу дань віддати мертвим, Живим додати перемог… Ви здатні ділом надихати, Про Вас писатиму, для Вас, Добро з добра іде до хати, Не час казати світу «пас»… Слова можливо і не варті, Та що коштовніше життя? Невже ті лицарі на варті Достойні йти у забуття?...
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:
Переглянули твір - 1547 чол.
у Вас # закладок
Автору за твір:
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 0
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ruhlyvy:Пане Артуре, я мав би Вам тут щось втішне сказати, але я ніколи не казав і не кажу того, чого не думаю. Україна не обрала Чорновола на Провідника і тим прирекла себе н
ruhlyvy:Пане Артуре, про мене геть усе - у моїх творах! Читайте і вчіться, бо в мене є чому повчитися! А у тих, хто єлей ллє навкруги, нічому не вчіться, бо вони - гірші за
у Вас 
