Невже ті лицарі на варті достойні йти у забуття?...
Відкиньте лінь, здолайте втому, Я роздаю свої вірші Не просто так, цілком свідомо, Бо хочу спокою в душі… Усім не легко, час буремний, І там гримить передова, Байдужий крок – і шлях даремний, А не байдужий – крок за два… Я не примушу бути щедрим, І прав не маю до вимог, Та хочу дань віддати мертвим, Живим додати перемог… Ви здатні ділом надихати, Про Вас писатиму, для Вас, Добро з добра іде до хати, Не час казати світу «пас»… Слова можливо і не варті, Та що коштовніше життя? Невже ті лицарі на варті Достойні йти у забуття?...
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:
Переглянули твір - 1532 чол.
у Вас # закладок
Автору за твір:
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 0
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
kraynyuk46:Так, зло і підлість трапляються серед людей. Але, на мою думку добрих, чуйних людей більшість. Вони підтримають і допоможуть. Треба вірити в к
у Вас 
