Ми молимось святій Покрові: Нам волю жити освяти, Брати і сестри ми по крові – До переможної мети! Дай сили нам твердої в руки, Не знати сумніву, страху, Щоб ні одні ворони й круки Не стали тьмою на шляху! В ім’я Отця благословити Незламність нашу не забудь, Війну ми мусим з честю змити, Ти оберегом нашим будь! Пошли жаги в імення Сина Бороти зло і люту смерть, Щоб жодна крапля, волосина Не впала наша спересердь! І у ім’я Святого Духу Нам віри в себе дай промінь, - Розвієм крилами задуху, Здолаєм ворога! Амінь!
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavysjka: Так воно і є, і це мрія та бажання. якщо не кожного свідомого українця, то більшості. Бо ворог прийшов у нашу домівку і вбиває нас у нашій хаті, на превеликий жаль
virchi: Цей вірш - ще один приклад поезії, народженої війною, це викрик люті та бажання помсти за ворожу атаку. Кожен рядок як це окреме побажання-заклинання на знищення ("Хай в безодню кане", "
у Вас