Моя душа – наш синьо-жовтий прапор, А я – нестримний синьо-жовтий птах…
Вдягну на плечі прапор перемоги, Розкрию крила, наче на політ, Згадаю тих, хто вже пішов до Бога, І хто тримає фронту живопліт… У кожній нитці, барві вишиванки, Наш код життя і долі перехрест, Надії, мрії, щастя сподіванки, До миру шлях, як той Ісусів хрест… Іду на злет у небо, без метафор, Черпаю сил в нескорених житах, Моя душа – наш синьо-жовтий прапор, А я – нестримний синьо-жовтий птах…
Моя душа – наш синьо-жовтий прапор, А я – нестримний синьо-жовтий птах…
Супер!!!!
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavysjka: Так воно і є, і це мрія та бажання. якщо не кожного свідомого українця, то більшості. Бо ворог прийшов у нашу домівку і вбиває нас у нашій хаті, на превеликий жаль
virchi: Цей вірш - ще один приклад поезії, народженої війною, це викрик люті та бажання помсти за ворожу атаку. Кожен рядок як це окреме побажання-заклинання на знищення ("Хай в безодню кане", "
у Вас 
1