ФЕНІКСИ
Фенікси відроджуються з попелу, а людина — з болю і сльози. Білий ангел рани позаштопує, чорний — кине страх на терези. Доки світ, керований безликими, потопає стрімко у крові - безневинні падають Великими і навік лишаються живі. Поки небо і гуде, і хмуриться, точаться за спинами ножі — замовкають гомінливі вулиці, близяться вогневі рубежі... Але, навіть з паленими крилами, із золи піднявшись вище хмар, фенікси — розжареними стрілами упадуть суворішою з кар.
Додав: Іра_Кульбаба (11.03.2025)
| Автор: © Ірина Білінська
Ключові (? ): ЖИТТЯ , фенікси , мужність , війна , Ірина_Білінська , сила
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
klavysjka : А инасправді і бачать, і чують.. та споглядать. Єдине, мабуть, забувають, що їхня хата не скраю, а й наступна після нашої...
klavysjka : На превеликий жаль... Тиша насторожую. лякає...
klavysjka : Щиро дякую! Так авоно і є. Любов і ненависть... Ніколи про таке не могли й подумать...
klavysjka : Це правда. Так воно і є. Навчились переглядати цінності життя
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА