Нд, 28.12.2025, 22:38
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1077]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [135]
Аудіовірші [49]
Українцям [2714]
Вірш-пісня [555]
Вірші про Україну [1517]
Вірші про рідний край [816]
Вірші про мову [230]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [109]
Загадки [16]
Верлібр [144]
Елегія [52]
Історичні вірші [290]
Вірш-усмішка [1016]
Вірші про сім'ю [404]
Вірші про рідню [154]
Вірші про жінок [668]
Вірші про чоловіків [118]
Вірші про військових, армію [221]
Вірші про Перемогу, війну [454]
Вірші про кохання [3453]
Вірші про друзів [717]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [335]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [60]
Вірші про професію [85]
Вірші про eмiгрантів [146]
Вірші в перекладі [720]
Вірші про свята [204]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1227]
Вірш-тост, вірш-привітання [122]
Для мене поезія - це [191]
Поети [276]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [25]
Релігія [347]
Щастя - ... [604]
Жінка - ... [265]
Життя... [4562]
Філософам [1321]
Громадянину [935]
Метафізика [161]
Опитування для Вас:
Скільки Вам років?
Всего ответов: 1573

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Вірші про Перемогу, війну
 

ПРИЙШОВ В РОЗБИТУ ХАТУ МИКОЛАЙ


ПРИЙШОВ В РОЗБИТУ ХАТУ МИКОЛАЙ

Прийшов в розбиту хату Миколай,
Де згарища лишилися й руїни,
Колись тут був садок, неначе рай,
І линула із хати солов’їна.

Він знав, що вже нікого там нема,
Хоч за́вжди бу́ло гамірно у хаті,
Тепер – руїни, згарища й пітьма́…
Усіх тут вбили нелюди прокля́ті.

Убили і дорослих і малих,
Все знищили потвори, зруйнували.
Наві́ки голос кожного тут стих…
Святого за́вжди в хаті цій чекали.

Поглянув на руїни Миколай,
І болем серце в нього узяло́ся…
Сюди він йшов, долавши гори й плай…
Дарунки залиши́ть не довелося.

Зірвався вітер, наче хтось озвавсь,
Немов душа кричала із руїни,
У темряві лиш попіл розіславсь
І тінь стоїть, як пам’ять, без провини.

Ті тіні встали з попелу й руїн,
Відлуння звуку в серці їх озвалось,
Була́ це мама, до́нька, батько, син…
Тепер душа від кожного зосталась.

Святий схилився низько до землі́,
Плити торкнувся, що була порогом,
І сльо́зи покотилися гіркі –
Він чув, як плаче тиша під облогом.

Нема більш сміху, не лунає спів,
Лиш чорний попіл, крик і тінь розплати…
У серці Миколая біль засів,
Та не зумів ніко́му це сказати.

Він на коліна став серед руїн,
Молився за невинно всіх убитих,
А в небі загорівся тихий чин – 
Святий вогонь для душ, землею вкритих.

І тихо прошептав Святий слова́,
Щоб ду́ші всі знайшли своє́ спасіння,
Хай вічна пам’ять їхня ожива,
Як світло серед темряви й падіння.

05.12.2025 р.


©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2025
ID:  1052764



 

Додав: klavysjka (06.12.2025) | Автор: © Королева Гір Клавдія Дмитрів
 
Розміщено на сторінці: Релігія, Вірші про Перемогу, війну, Королева Гір - Клавдія Дмитрів

Поділіться цією публікацією у Фейсбуці:

Переглянули твір - 146 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 2
avatar
0
1 virchi • 13:59, 24.12.2025 [Лінк на твір]
Відчувається глибока скорбота й водночас велич духовності: Миколай стає не лише святим, а й свідком злочину, носієм пам’яті й молитви. Образи попелу, тіней, сліз і тихого небесного вогню створюють атмосферу жалоби, але й надії на спасіння.
avatar
0
2 klavysjka • 16:15, 25.12.2025 [Лінк на твір]
Дякую! Так воно і є. Не хочеться втрачату віру, надію. Хочеться вірити в світле майбутнє, дивитись в нього, йти до нього.... А доводиться це все робити крізь згарища, руїни й попелище.... Ми не бачимо Святого Миколая. Та сподіваємь на чудо МИколая Чудотворця...


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
klavysjka: Тяжко таке писати... Двічі доводилось в етері читати цей твір. То дувже тяжко читалось, не дивлячись на те, що емоціями добре керую.

klavysjka: Дуже хочеться надіятись і вірити в те, що після кожної ночі зустрінемо ранок

klavysjka: Дякую! І цей твір став прекрасною піснею, яка встигла полюбитись людям

klavysjka: Насправді так воно і є. Насправді у кожного своє.




Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz