Сб, 27.12.2025, 12:21
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1077]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [135]
Аудіовірші [49]
Українцям [2714]
Вірш-пісня [555]
Вірші про Україну [1516]
Вірші про рідний край [816]
Вірші про мову [230]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [109]
Загадки [16]
Верлібр [144]
Елегія [52]
Історичні вірші [290]
Вірш-усмішка [1015]
Вірші про сім'ю [404]
Вірші про рідню [154]
Вірші про жінок [668]
Вірші про чоловіків [118]
Вірші про військових, армію [221]
Вірші про Перемогу, війну [453]
Вірші про кохання [3453]
Вірші про друзів [717]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [335]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [60]
Вірші про професію [85]
Вірші про eмiгрантів [146]
Вірші в перекладі [720]
Вірші про свята [204]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1227]
Вірш-тост, вірш-привітання [122]
Для мене поезія - це [191]
Поети [276]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [25]
Релігія [347]
Щастя - ... [604]
Жінка - ... [265]
Життя... [4562]
Філософам [1321]
Громадянину [935]
Метафізика [161]
Опитування для Вас:
Як Ви дізнались про сайт?
Всего ответов: 424

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Вірші про Перемогу, війну
 

НІКОЛИ НЕ ПРИЙДЕ ЗВІДТІЛЬ

НІКОЛИ НЕ ПРИЙДЕ ЗВІДТІЛЬ

Пробач мене, мамо, пробач мене, рідная нене,
Додому, рідненька, я більше уже не верну́,
Тепер на могилу ти будеш ходити до мене,
Неначе до шлюбу, мене одягнула в труну́.

Не плач же, матусю, не плач, моя рідная пташко,
Свічу загасили мені воріженьки в бою́,
Я вірю, рідненька, тобі, як ніко́ли, є важко…
Тепер я наза́вжди осе́люсь в Небеснім строю́.

Сльозами, рідненька, мене до життя не вернути,
Сльозами нічо́го, не зможеш, матусю, зміни́ть,
Сном вічним заставив мене воріженько заснути,
Мені ж бо хотілось… хотілось, матусенько, жить.

Вже свічка загасла й ніхто запалити не зможе,
Ніхто не пове́рне мене до земного життя,
Тепер в потойбіччі наза́вжди моє́ вічне ложе,
Й не буде ніко́ли в домівку уже вороття.

У тебе зостались всі мо́ї, рідненька, світлини,
На згадку про мене – дерева, що я посадив,
Не думав, матусю, що рано так світ цей покину,
Та ворог в бою́ на світанку мене, мамцю, вбив.

Не плач, люба мамо, не плач же, рідненька, благаю,
Нічи́м вже не зможеш мене до життя поверну́ть,
Лежу́ в домовині і се́рденько тво́є я кра́ю,
Мене не побачиш і голос не зможеш почуть.

До тебе прилину, прилину вві сні на світанні,
Неначе твій Ангел, я зможу тебе обійнять,
Ти вчора почула слова́ мої́, ненько, останні,
Вже більше нічо́го тобі я не зможу сказать.

Пробач мене, мамо, й за душу мою́ ти молися,
Пробач мене, рідна, за слово образливе й біль,
Сльозами не мийся, лиш в небо щоразу дивися,
Бо я вже до тебе ніко́ли не при́йду звідтіль.

21.11.2025 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2025

Додав: klavysjka (19.12.2025) | Автор: © Королева Гір Клавдія Дмитрів
 
Розміщено на сторінці: Вірші про Перемогу, війну, Королева Гір - Клавдія Дмитрів

Поділіться цією публікацією у Фейсбуці:

Переглянули твір - 70 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 2
avatar
0
1 virchi • 13:54, 24.12.2025 [Лінк на твір]
Надзвичайно сильний і трагічний монолог загиблого воїна до матері. Він побудований як прощання, сповідь і водночас молитва. Текст передає глибину втрати: загасла свічка життя, труна замінює весільний одяг, а єдина надія – зустріч у сні чи в небесному строю...
avatar
0
2 klavysjka • 00:29, Вчора [Лінк на твір]
Тяжко таке писати... Двічі доводилось в етері читати цей твір. То дувже тяжко читалось, не дивлячись на те, що емоціями добре керую.


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
klavysjka: Тяжко таке писати... Двічі доводилось в етері читати цей твір. То дувже тяжко читалось, не дивлячись на те, що емоціями добре керую.

klavysjka: Дуже хочеться надіятись і вірити в те, що після кожної ночі зустрінемо ранок

klavysjka: Дякую! І цей твір став прекрасною піснею, яка встигла полюбитись людям

klavysjka: Насправді так воно і є. Насправді у кожного своє.




Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz