Чт, 21.11.2024, 20:16
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1051]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [134]
Аудіовірші [49]
Українцям [2699]
Вірш-пісня [546]
Вірші про Україну [1482]
Вірші про рідний край [808]
Вірші про мову [270]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [108]
Загадки [15]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [290]
Вірш-усмішка [999]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [152]
Вірші про жінок [663]
Вірші про чоловіків [111]
Вірші про військових, армію [211]
Вірші про Перемогу, війну [415]
Вірші про кохання [3388]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [59]
Вірші про професію [83]
Вірші про eмiгрантів [147]
Вірші в перекладі [708]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1224]
Вірш-тост, вірш-привітання [121]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [24]
Релігія [316]
Щастя - ... [600]
Жінка - ... [263]
Життя... [4484]
Філософам [1308]
Громадянину [909]
Метафізика [157]
Опитування для Вас:
Що є загрозою розвитку української мови?
Всего ответов: 497

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Метафізика
 

ЕПІТЕТ-ОКСИМОРОН

сорок

три

дні…

а попереду – вічність…

 

скільки у вічності днів?..

ранків?.. смеркань?..

ночей,

позбавлених відпочинку

і снів?

хвилин,

безкінечних

митей?..

 

хтось

когось

не так зрозумів,

то чи вистачить вічності –

«так» зрозуміти?..

 

якщо хтось

когось

НЕ-долюбив,

то чи стане вічності –

долюбити?..

 

чи є у вічності почуття?..

затишку, спільності,

приналежності,

чи навіть,

скажімо,

втрати?...

 

може, вічність –

це забуття?

 

…чи небуття?

 

так, забуття…

 

а якщо небуття?..

епітет-оксиморон – «вічне життя»?..

 

чи відсутність потреби

без жодного смислу

хвилини і дні

рахувати…

 

03.10.2012

 


Додав: LedyDelfin (03.10.2012) | Автор: © Валентина САВЕЛЮК
 
Розміщено на сторінці: Савелюк Валентина, Метафізика

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 3685 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 

Ключові (?): небуття, дні, Хвилини, вічність, почуття, забуття

Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 13
avatar
Чи вічне в Вічності є те,
Що для людей усіх святе?
Чи переродиться у тлін
Під небом вічних перемін?
Чи неминуще промина,
Коли сягне ріки оман?
Чому безцінне тратить сенс
І надважким здається хрест?
Чи є у вічного межа?
Де грань святого і бажань,
Що спопеляють нам єство?
Любов - чистилище для двох?...

Питань багато, не збагнем -
Де шлях у пекло, де в едем.
Та лиш в одному певна я -
ЛЮБОВ - НАЙВИЩА СУТЬ ЖИТТЯ! yes
avatar
2 LedyDelfin • 12:27, 03.10.2012 [Лінк на твір]
тут сперечатися зайве -- "ЛЮБОВ - НАЙВИЩА СУТЬ ЖИТТЯ!" це так, Наталю... щойно любов -- поняття широке... і якщо ти в широкому смислі цього поняття, як от "БОГ Є ЛЮБОВ", то я стовідсотково "за"... а якщо ти про часткове значення, то... я частково з тобою "ЗА"... :) yes
avatar
Я, звісно, у широкому розумінні, бо деякі види "любові" здатні нас навіть вбивати, ми то з тобою знаємо... shy
avatar
4 LedyDelfin • 12:44, 03.10.2012 [Лінк на твір]
о-о-о, так... знаємо... і я щаслива, що ми з тобою про любов у широкому розумінні -- це внутрішнє світло... світлячок такий собі... свічечка... і ніяким вітрам і буревіям не підвладна... і саме ця здібність і є найперше благословіння Боже...

ЛЮ-БИТИ -- ЛЮ-диною БИТІ (бути)... так я колись це слово розшифрувала... yes
avatar
Це - довгий шлях єдиним згустком світла
Назустріч щастю, радості й весні,
Найбільша святість, схожа на молитву,
Що до небес підносить душі всі! happy14
avatar
6 Roksa • 13:16, 03.10.2012 [Лінк на твір]
Валю, кожен Твій твір- це серйозні напрацювання у сфері мислительства і прекрасні матеріали для філософів, для свого читача, для людини.Ти відкриваєш і робиш яскравими грані, що вже виглядали наче і припалими порохом. Скарбничка мудрості- це твоя творчість. Дякую.
avatar
12 LedyDelfin • 08:26, 04.10.2012 [Лінк на твір]
люба Роксоланочко, найбільше моє щастя, що ТИ до тієї "скарбнички" зазираєш... щораз тішуся гостиною твоєю, як ніби дістаю улюблену перлину, рожеву... і милуюся нею потаємненько... неодмінно рада тобі...
avatar
7 paliychuk • 15:22, 03.10.2012 [Лінк на твір]
Круто.... 55555
avatar
11 LedyDelfin • 08:22, 04.10.2012 [Лінк на твір]
shy вдячна Вам... yes
avatar
8 укран • 19:38, 03.10.2012 [Лінк на твір]
Ваш стиль написання віршів неповторний
Він вносить свою "родзинку" у цей сайт - дуже солодку родзинку.
Вірш цей психологічно наповнений і глибокий, мені так здається...
avatar
13 LedyDelfin • 08:27, 04.10.2012 [Лінк на твір]
mellow
avatar
9 Asedo1949 • 23:17, 03.10.2012 [Лінк на твір]
У своєму вірші Ви ставите дуже багато цікавих запитань на які б хотілося відповіді, але ми всі такі недосконалі, що навіть високо - вчені мужі не можуть достименно сказати, що таке вічність, хоч Господь називає її спокоєм Вічного руху.
avatar
10 LedyDelfin • 08:21, 04.10.2012 [Лінк на твір]
пані Катю! "спокій Вічного руху"! сАме! якби Ви могли справді відчути, як я вдячна Вам за те, ЩО Ви мені зараз сказали! саме так я десь глибоко, на самому дні свідомості, мислення, де сприймаються не слова, не думки, не образи і навіть не символи, а щось іще ТОНШЕ, я це відчувала, не могла перекласти "на нашу людську, земну мову"... вихопити... я пояснила собі Вічність, як справді вічний і безмежний рух -- а рух цей -- як творчість... не обов"язково поетична, хоча це також "творення світів"... от тато мій (майстром був "золоті руки", усе міг зробити і побудувати, і те, що він "виготовляв" з дерева -- служило людям десятиліттями, якщо це навіть звичайне корито для годування тварин... хати "ставив" -- сам, від канави під фундамент до покрівлі даху (вперше двоє цих слів так вдало поєдналися...) -- то тато мій вмер у 57 років... я ніяк не могла прийняти такої події... і от у сні мені пояснили, що його покликано так рано (з моєї точки зору) бо настала пора БУДУВАТИ! новий світ, і краще за нього цього не зробить ніхто... і навіть той новий, майбутній світ, мені на ілюстраціях ніби, показали... пам"ятаю, що світ той був трохи схожим на підводний ніби -- усе там плавне таке, лінії такі -- видовжені ніби, і якось ніби м"ягко-рухливі, важко слова підібрати -- лагідний такий світ...
я у цьому віршеві про вічність з малої букви... чисто часове, людське поняття -- той стан, чи ситуацію, яка вже не зміниться, просто втратить з плином часу акценти... гостроту... журбоносність свою... ситуацію, яка вже склалася назавжди і вона незмінна... треба її привітати і подружитися з нею...
але Ви мені подарували -- просто неоціненну думку -- про Вічність із Заголовної букви...
дуже-дуже вдячна Вам... yes

отже, для якоюсь мірою вже дотичності до "справжньої" Вічності мені не вистачає тільки СПОКОЮ... усього лиш... от саме на цьому і зосереджуся у подальшому... це той ключик, якого я не могла все життя знайти... і Ви, пані Катю, просто так мені його подарували...
всі філософські "мої" системи сходяться саме на цьому... і от, Слово сказано...


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
ruhlyvy: Кожне слово в цьому тексті - гірке, але повністю правдиве!

leskiv: Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.

leskiv: Оптимістичний, життєстверджуючий вірш. respect



     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz