Як образно,п.Валентино, правильно сказано у вірші про людей "не Роду лЮдського, але людськОї зграї – що боже все в людині зневажає, все відбирає," Дивлячись на всі провладні перепитії, відчуваєш себе загнаним "звіром". Болісний вірш.
дякую Вам радісно, люба пані Тетяно! так важливо знати мені, що Ви - приймаєте цю мою "трагікомедію"... (нашу з Данте... )... лев і вовчиця - які змушують Данте спуститися з пагорба, який вів до неба і світла - у долину тіней... чи змілося з тих пір що? хіба розрослося і знахабніло настільки, що Данте зараз тільки за голову взявся б...
Сильний твір,промовистий. Так,людська зажерливість не знає меж.Вона поширюється на все.Скоро дійдуть до того,що й повітря почнуть приватизовувати,щоб отримати з цього якийсь зиск.Лячно стає,коли задумуєшся над цим...Чи має людина право на таку власність?Адже земля належить всім нам і нікому не відміряно Богом більше,аніж іншим.Є над чим задуматися.Та чи усвідомлюють це ті,що прагнуть володіти?
А мало би бути геть не так... Адже то - слуги народні, і кожен платить їм з особистої кишені за ніби-то вірну службу... А тут вектор стрімголів в інший бік - і нарід на колінах перед тими, кого сам нарікає нагайкувати себе! Болюча правда, криком лева і воєм вовчиці у душі стражденній! Сильно, Валечко, та так, що аж кожною кліткою єства... Та ба... Певно, коли людина долає ярус східців догори (чи то ніби догори), щось виламлюється і викривлюється в її свідомості...
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
Maksymovych: Дякую за коментар, дуже приємно що Ви звернули увагу до мого твору. Як автор я залишаю простір для читача — щоб кожен міг знайти у вірші щось своє.