ЗЕМЛЯ АКЕЛДАМА*

…в скарбниці – шурхіт,

мелодійний передзвін…

щораз,

коли торкнеться ненароком –

перстом, чи думкою, чи оком

скарбниці він…

життя! достойне значення свого` –

а не якесь там… плазування нице –

у шепоті… у шерхоті…

у срібнім гомоні

його,

до серця доторкАнної! –

скарбниці…

тут вся любов… усе тобі спасіння…

свобода,  радість, воскресіння-вознесіння,

у срібнім гомоні – можливості без меж!

і творчі – теж…

тут – право вибору… і ТУТ – свобода волі:

захочеться – купи отару-хмару

чистопорі́дних

ви́соколікві́дних

золоторунних і опасистих овець;

захоч –

придбай шматочок поля:

якраз ділянка на прикметі є,

гончар тамтешній продає

(біблейського народу пра-отець –

Адам,

подейкують,

неоддалік покоїться десь там)…

…вузенькою терасою збігає –

лине

південно-східним вкісом у Гінном-долину,

сусідить із низиною Кедрон

земелька та, як наче кров червона,

в північних при́ярках-відножинах Сіону:

якраз навпроти

подібного

до черепа людського

(як збоку глянути) –

горбка Голготи…

за безцінь взяти

безплідне поле те,

придбати…

і продавати

міським властям

по клаптику –

для поховань розп`ятих…

не докладаючи і дещиці зусиль –

можна й прибуток сталий мати…

яка ідея! – заробляти

на вигоді розташування,

шматка дешевої землі

з Голготою,

Єрусалимським

місцем страти –

так ромірковував Іскаріот Іуда:

але ж…

ці галілейські диваки…

засмаглочолі волоцюги і рибалки…

раби! –

бездумно тратять гроші на хліби

і рибу –

годують натовпи роззяв,

що дармового прагнуть чуда

ласо…  

а треба б – зовсім навпаки:

хоча б по асу

мідному

збирати

із публі-ки,

кількоро-тисячної часом…

відомо ж: ас до аса –

дена́рій береже!

та галілейським цим приблудам

про бізнес прибутковий

і оборотний капітал скарбниці

хоч і не згадуй аніже́!

…лиш балачки

і ефемерні мрії! –

роздумував,

нудьгуючи в світлиці

золотокудрої Марії

у домі Симона з Витанії – Іуда…

дитя комерції

від крові і від плоті,

Іуда знав,

що багатіти треба – на голоті…

ментальність і модальність:

де гроші –

там відповідальність…

велика…

за бариші

хороші

а ці…

чи ж мислимо?!.  –  Марія

пахучим

найдорожчим миром

із нарду щирого, –

Ісусу ноги миє…

які витрати!

тим паче, Він

і не збирається

на трон

Давидів воссідати,

зате погрожує

твердиню віри –

Храм пра-отців

зламати…

і зруйнувати…

рибалки й теслі

епохальних перехресть…

Безсрібника –

незрячі міхоноші!

не марно ж учать мудреці,

що «галіле́янин

понад усе шанує честь,

а іудей –

понад усе шанує гроші», –

прислів’я давнє,

занотоване в Толмуді,

на гадку навернулося Іуді…

…для чого,

хто б її спитав,

посудинку із алебастру

розбивати?..

весь мир за раз

на голову

Ісусу,

та ще й на ноги! –

виливати?..

косами

власними,

прекрасними,

ті ноги – витирати…

…Він не збирається,

недавно Сам казав,

на трон Давидів воссідати…

…чому б ті пахощі і не продати

за срібняки?

а виручку –

три сотні щонайменше! –

в калитку щільно заховати…

нехай і довелось би,

далебі,

якісь нікчемні мідяки –

голоті

про лю́дське око,

і старцям міським роздати…  

…пройшли роки,

минулися віки –

і що ж?...

з Іудиної легкої руки

все продають –

і честь, і душі –

усе! що мають…

чого ж не мають –

у ближніх одбирають –

крадуть!

і – продають:

збирають срібняки

у капшуки

складають – добро кують…

чи вже сягнула меж

продажно-бізнесова гра:

на душах –

цінники в копійко-грамах…

планета

стала Полем Гончара,

Землею Акелдама…

09.02.2013

*Поле Акелдама́, Земля́ Кро́ві чи  Земля́ Гончара (Горше́чника) – це місце традиційно пов`язують зі зрадою Ісуса Христа, яку скоїв Іуда Іскаріот: коли Іуда повернув первосвященикам 30 срібняків, вони не поклали ті гроші у церковну свою скарбницю, бо це була «ціна невинної крові», а купили на них землю гончара, де згодом хоронили подорожніх… Назва цієї ділянки землі нагадує про кров Христа, оскільки це поле придбано за гроші, отримані Іудою за зраду.