Пт, 22.11.2024, 01:22
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1051]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [134]
Аудіовірші [49]
Українцям [2699]
Вірш-пісня [546]
Вірші про Україну [1482]
Вірші про рідний край [808]
Вірші про мову [270]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [108]
Загадки [15]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [290]
Вірш-усмішка [999]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [152]
Вірші про жінок [663]
Вірші про чоловіків [111]
Вірші про військових, армію [211]
Вірші про Перемогу, війну [415]
Вірші про кохання [3388]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [59]
Вірші про професію [83]
Вірші про eмiгрантів [147]
Вірші в перекладі [708]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1224]
Вірш-тост, вірш-привітання [121]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [24]
Релігія [316]
Щастя - ... [600]
Жінка - ... [263]
Життя... [4484]
Філософам [1308]
Громадянину [909]
Метафізика [157]
Опитування для Вас:
У Вас є власний сайт?
Всего ответов: 551

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Метафізика
 

Невигадана історія.

 Історій дивних є багато,
 В них є і правда і брехня,
 Та ця,що хочу розказати,
 У нашому  селі   була.

        *       *       *
 Ще здавна  люди говорили,
 Що на самім краю села,
 В старій хатині при долині,
 Одна сім”я колись жила.

 Був чоловік,мав жінку й діти,
 Багато було діточок. 
 Не раз не мали що і з”їсти,
 А з батька не великий толк.

 Нап”ється, й на колінах лізе,
 І тільки лиш через поріг,
 Злий,мов розпечене залізо,
 В руках посвистує батіг.

 Б”є жінку та на діти лає,
 Із дому гонить їх в пітьмах,
 А жінка  діти пригортає, 
 Біжать із дому в сорочках.

 Сплять у сусідів,де прийдеться,
 Їдять-що люди подадуть.
 А жінка плаче,серце рветься.
 Ох що ж їй діять? Як же буть?

 Та тут сусідка,не зна звідки,
 Мов та сорока на хвості,
 Несе до жінки добру вістку,
 що горю можна помогти:

 -Я маю в місті Чорториї,
 знайомого ворожбита, 
 він дуже сильно чародіє.
 На нього лиш надія вся,

 що він твоїй біді поможе,
 і чоловікові твомУ,
 він відворожить зло негоже.
 Як йти до нього? Я скажУ!

 Пустилась в путь раненько жінка,
 Вже вийшла майже за село,
 Й заплакала,згадавши,гірко,
 Як добре їм колись жилось.

 Як одружились з чоловіком,
 Як мріяли про діточок...
 -Ото ,проклята та горілка...
 Так йшла вона за кроком крок.

 І вже під самий самий вечір,
 Дібралася вона в село,
 Що Чорториєю зоветься:
 -Ну Слава Богу,ось воно!

 Питалася в людей прохожих,
 Де хата того чаклуна,
 І так вона з приходом ночі,
 До нього на поріг прийшла.

 РозповілА вона старому,
 Про горе  у своїй  сім”ї,
 Як чоловік із хати гонить,
 Як п”яний б”є дітей,її,

 та старець мовив:”Не журися,
 до ранку ти тепер поспи,
 а досвіт сонця не барися,
 як лиш гукну,будемо йти”.

 Де йти,вона не розуміла,
 Та  буде так,як скаже дід,
 Уже на все вона готова,
 Лиш щоб у хаті був спокІй.

 Так й не вдалося їй заснути,
 Всю ніч у думах провела,
 А лиш зімкнула віки,чує:
 "Вставай голубко,нам пора”.

 Прийшли під гору,вхід в печеру,
 -Не бійся жінко,заходи,
 ось сірники,я відпочину,
 а ти свічки всі запали.

 Лиш роздивилася навколо,
 свічки світити почала.
 І ясним світлом запалала
 печера-наче ожила.

 Лавки розложені навколо,
 І кошик з прутами лози,
 А в центрі Хрест-святе Розп”яття,
 Ну а на стінах образи.

 -Ти жінко бери прута в руки,
 вони тут,знаєш,не з простА,
 Ти бий,що сили,те Розп”яття,
 І відрікайся від Хреста.

 Вона покірно взяла прута,
 Пішли удари по хресті,
 Все била,била, і незчулась,
 як поламала пруття всі.

 Отямилась. Кінцем хустини,
 від поту  витерла лице,
 А дід всміхаючись:”Втомилась?,
 Нічого,буде добре все,

 Ти йди додому,там чекають ,
 На тебе діти й чоловік,
 Куди ти ділася,не знають,
 До мене вернешся за рік,

 Розкажеш,як ці чари діють.
 А в мене просьба є одна,
 ось тут прибилося до мене
 якесь замучене щеня,

 то ти його бери з собою,
 нехай він з вами поживе,
 І доки житиме ,у хаті,
 добро та злагода буде”.
    *      *       *

 Пішла додому,а щеня,
 За нею плЕлось всю дорогу,
 І враз,помітила вона,
 що не болять у неї ноги,

 що не сумна вона іде,
 що думи душу не тривожать,
 мов забувати почала,
 що чоловік побити може.

 Та підійшовши до воріт,
 очам і вірить і не вірить...
 В воротах чоловік стоїть 
 у вишитій сорочці білій.

 Такий він гарний,чистий весь,
 І так він лагідно питає:
 -Ганнусю, де ж ти була,де ?
 Я вже і думать що ,не знаю.

 Ходімо  в хату,змерзла ти,
 Втомилася мабУть з дороги?
 Зігрію я тобі води ,
 і сам помию твої ноги.
      *      *      *
 Вже хата є нова  у них,
 І діти всі  уже жонаті,
 Три покоління перейшло,
 З тих пір у  всім відомій  хаті.

 У них і лад, і мир ,і все,
 з тих пір було і є в порядку.
 Але й до нині там живе,
 те саме дідове  щенятко.

Додав: natalka7474 (28.02.2013) | Автор: © Наталія Дутка-Хаммоуда.
 
Розміщено на сторінці: Метафізика

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 1578 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 5
avatar
1 freedom • 12:35, 28.02.2013 [Лінк на твір]
Пані Наталочко,як же гарно написано,яка життєва історія.Я навіть заплакала.З такою цікавістю читала до самого кінця і все думала, а що ж далі.Дуже гарно і цікаво.Ви -молодчина!Дуже дякую! hands 55555
avatar
2 natalka7474 • 13:18, 28.02.2013 [Лінк на твір]
Пані Галочко,дуже вдячна,я не старалася довести Вас до сліз. Просто не могла допустити.щоб ця історія не була розказана.  У моїх краях,ця історія вже як культ. хто не прїжджаю в село-кожен хоче подивитися на той хлівець,де живе те щеня.  Там є і в прозі, так для порівнення!
avatar
3 Asedo1949 • 15:00, 28.02.2013 [Лінк на твір]
Про цю цікаву історію Ви непогано описали в прозі, але і віршованою мовою у Вас також вийшло добре. 55555
avatar
4 natalka7474 • 15:20, 28.02.2013 [Лінк на твір]
Дякую,пані Катерино! :) Може прозу видалити? Я прошу поради...Буду вдячна.
avatar
5 Davudenko • 18:34, 28.02.2013 [Лінк на твір]
так історій багато а нам потрібно одну правдиву hands 55555


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
ruhlyvy: Кожне слово в цьому тексті - гірке, але повністю правдиве!

leskiv: Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.

leskiv: Оптимістичний, життєстверджуючий вірш. respect



     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz