| Мені здалося, що ти
жива, Й куйовдить вітер
твоє волосся, І ти шепочеш мені
слова, Мені здалося, що ти
жива, Мені здалося…   Вінок з барвінку на
голові Під очі сині так
вдало личить, Під очі сині, такі
сумні, Такі глибокі та не
мої, Ще й таємничі…   І ти з’явилась, а я
завмер, Знайшовши віри у
неможливе, Невже, як вчора,
невже тепер, Життя спочатку
крізь револьвер,  І знов щасливе?   Мені здалося, що ти
жива, Та хилить вітер
сухе колосся, Мені причулись твої
слова, Мені здалося, що ти
жива, Мені здалося… |